Розділ 12.1

Я, звичайно, підозрювала, що мій день пройде кепсько, але щоб настільки... Навіть я не здогадувалася.

Спочатку я спостерігала за тим, як Янг не поспішаючи втоптав все, що купив у столовці. Вперше я задумалася про те, що він їсть, як кінь, тому що в мене не влізло б і третьої частини тієї провізії, яка зараз переварювалася в його шлунку.

- Сподіваюся це все? - Розтягнувши губи в посмішці, я подивилася на хлопця і намагалася приховати все те роздратування, яке зараз відчувала. Як виявилося, Янг привертав увагу всіх, хто входив у їдальню і, звичайно, всі ці люди після того, як здивовано сканували поглядом Роба, перемикалися на мене. Оцінювально оглядали. Так ніби прикидали - чи я заслуговую на таку честь. Я відчувала себе мішком картоплі на базарі, коли кожний, хто проходив повз мене, придивлявся і намагався зрозуміти чи стою я тієї ціни, яка написана на картонці або мені завищили ціну.

- А тобі я дивлюсь натерпиться залишитися зі мною наодинці без свідків? - Примружившись хлопець подався вперед і прохрипів це таким голосом, що мене навіть трохи в жар кинуло. Ну ось він знову? Знову витворяє все це?

- Ой, невже денний сон планується після того, як ти втоптав половину запасів університету? – Невинно ляснувши віями я посміхнулася.

- На твоєму місці я б так не радів, бо якщо й так станеться, то спати ти підеш разом зі мною. - От гад! Знає, як за секунду стерти з мого обличчя посмішку.

Стиснувши пальці в кулаки, я відразу спробувала підірватись з місця, але рука Роба не дала мені цього зробити - миттєво стиснула моє коліно і змусила впасти п'ятою точкою назад на сидіння.

- Між іншим, у мене ще є пари сьогодні і якщо ти нарешті задовольнив свої потреби, то було б непогано піти на мої лекції. - Прошипіла у відповідь і подивилася на хлопця. Якщо він збирався весь день протирати штани, то я на це не підписувалася.

- Ні, Виштребенько, ми підемо на мої лекції і якщо вже я надаю тобі послугу, то тобі доведеться трохи попітніти. - Ось ці його фразочки бентежать мене раз за разом.

- Що це означає?! - Оскільки моя фантазія бурхлива і почала мені підкидати не найкращі варіанти у відповіді на це питання, я вирішила відразу уточнити, що це означає, тому що якщо це те, про що я думаю, то краще вже зустрітися з тією куркою в темному кутку і добре висмикнути один одному волосинки, ніж втілювати в життя перекручені бажання цього цапа.

- Попрацюєш ручкою, - ось тут мої щоки стали багряного кольору, а очі розширилися до нереальних розмірів. Я була готова його вдарити, але хлопець, задоволено усміхнувшись моїй реакції, яку він в мене викликав, все-таки вирішив продовжити, - писати мені конспект.

– Я не можу пропускати свої пари! - Від обурення я мало не стрибнула на місці. Не те щоб я прямо жадала бути зразковою ученицею, але і бути хвостиком Янга я теж не особливо хотіла.

- А зараз ти що робиш? - Цей гад знову посміхнувся і глянув на мене так, ніби я була повною дурепою.

- Мене не пустили в аудиторію, це зовсім різні речі.

- Якщо ти не розв'яжеш проблеми з викладачем, який виставив тебе з пари, то ходити на інші необов'язково. Тебе це не врятує.

- І що я маю зробити для того, щоб мої проблеми розв'язалися?! Відокремити просо від гречки? Навчитися розмовляти з птахами та змайструвати карету з гарбуза?! - Грізно прошипіла, бо ось це все мені набридло. Нехай називає ціну своєї допомоги, а не сидить і знущається з мене. Може я сама зберу речі й помчу з цього універу якомога далі, коли дізнаюся, що він хоче натомість.

- Не перебільшуй, на Попелюшку ти не тягнеш, - голосно засміявшись хлопець різко піднявся з місця, - мені начхати, якщо чесно, ти можеш робити все, що хочеш. Я не знав, що ти викинеш вранці чергову чортівню і проґавиш пару, так що я не знаю, чого буде вартувати розв'язати цю проблему. Мені потрібно зустрітися з людиною, яка скаже чи реально взагалі це зробити. Але якщо ти не хочеш – чудово, я навіть напружуватися не стану.

І просто попрямував на вихід з їдальні. Пару секунд я ще корчила горду і незалежну, але потім різко зірвавшись з місця помчала за Янгом.

- Один конспект, Янг, на більше навіть не розраховуй!