Його ворог. Його пара

Бонус-розділ: "Перший раз, коли Дін говорить з животом Луни перед сном"

Ніч була спокійною.
Тією рідкісною, коли зграя мовчить,
а Місяць не кличе — лише слухає.

Луна вже дрімала, лежачи на боці.
Її подих був рівний, теплий.
Одна її рука — на подушці,
інша — на животі, ніби інстинктивно оберігала.

Дін не спав.

Він лежав поруч, спершись на лікоть,
і дивився на неї довго.
На жінку, яку кохав.
На матір своїх дітей.
На диво, яке досі здавалося нереальним.

Повільно, обережно —
наче боявся злякати сам Місяць —
він поклав долоню на її живіт.

Тепло.
Живе.
Рідне.

Він мовчав кілька хвилин.
Збирався з думками.
Альфа знав, як віддавати накази.
Як говорити перед зграєю.
Як дивитися в очі ворогам.

Але не знав,
як говорити з тими, хто ще не народився.

— Привіт… — нарешті прошепотів він.

Голос був тихіший, ніж будь-коли.

— Це я. Ваш тато.

Він ковтнув повітря.

— Можливо, ви ще не розумієте слів…
але вовки відчувають серцем.
А серце… — він ледь усміхнувся, —
серце вже ваше.

Під його долонею щось ледь ворухнулося.
Ніби відповідь.

Дін затамував подих.

— Альтар… — тихо.
— Каель…

Він не знав, чує їх Місяць чи ні,
але говорив, ніби світ звузився до цього моменту.

— Я не ідеальний.
Я зробив помилки.
Великі. Болісні.

Його пальці мимоволі стиснулися.

— Але я навчу вас бути сильними…
і водночас добрими.
Навчу захищати тих, кого любите.
І ніколи… — голос зламався, —
ніколи не залишати свою пару саму.

Луна тихо поворухнулася уві сні.
Її пальці знайшли його зап’ястя
і стиснули, не прокидаючись.

Наче схвалення.

— Я буду поруч, — прошепотів Дін. —
На кожному кроці.
На першому подиху.
На першому кроці.
На першому витті під Місяцем.

Ще один рух.
Сміливіший.

Його вовк підняв голову всередині.
Вони знають тебе, — сказав він.
Вони — наші.

Дін нахилився
і ледь-ледь торкнувся губами живота Луни.

Поцілунок був не гучний.
Не показний.

Священний.

— Спіть, мої сини… — прошепотів він.
— Тато тут.

Він залишив руку на її животі
й уперше за довгий час
заснув спокійно.

Під срібним Місяцем.
З родиною.
З майбутнім, яке більше не лякало.


---




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше