7.Розмова з батьком.

Дантелеон

Ми з хлопцями розробляли план захисту Імперії Новлицької.Якщо коротко,то імперії мого батька.

-Потрібно попередити людей на випадок,якщо потрібно покинути країну.

-Ми ще не знаємо від чого тікаємо.

-Ми знаємо,просто не хочемо це признавати.

Довго ми спорили над цією ситуацією.Але в кімнату зайшов Джерсі,батьковий помічник.

-Ваше високосте,ваша величність наказав зайти до нього в кабінет.

-Секунду,Джерсі.

-Негайно.-зі строгістю відповів він.

-Уже йду.-у мене тут же в очах промелькнуло нерозуміння.Батько ніколи раніше так не спішив.

-Щасти, Дантеку)-з сарказмом сказали хлопці.Я не встиг їм нічого відповісти,адже вже виходив з кабінету.

Як тільки я вийшов з кабінету,то зразу занурився у свої думки.І що ж потрібно батьку від мене?І чому це так терміново?

Поки я думав про своє,ми вже дійшли до кабінету.Як тільки я зайшов,то побачив батька,який писавНастільки все погано? папери. Коли він підняв очі на мене,то зразу заговорив:

-Сідай сину,треба пооговорити.-сказав він своїм холодним та одночасно спокійним голосом.

-Щось сталося в місті?-з тривожністю запитав я.

-Ні,це стосується захисту нашої імперії.А вірніше, всіх імперій навколо.

Батько, як завжди був спокійним,хоча в його душі зараз сиділа тривога.

-Я слухаю.

-Я вирішив скликати всі Імперії,Королівства та Ковени.Вони прибудуть у наступному місяці.

-Батьку,але навіщо?

-Нам потрібно триматися разом,а інакше Темний Лорд знищить Нас.

-Настільки все погано?

-Гірше ніж ми думали.

-Що ж.якщо це необхідність.то нехай буде так.

-З ними ще прибудуть їхні наслідники,поплікуйся щоб все пройшло на висоті.

-Як прикажете,Ваша Величносте.-я поклонився, та вийшов з кабінету.

Ох і буде нам з хлопцями роботи. Піду повідомлю їм "радісну" новину.