Його відьма

2. Спасіння малечі.

Ну ось, у що я вляпалась?  Я як завжди! Як нелюди. А мама казала:" сиди дома, не знаходь пригод на свою п'яту точку!"

Але це і домом назвати важко. Ліси, птахи і дикі тварини. Ну і звісно відьми, куди ж без них?

Тааак, щось я не туди завернула. Дитина йолки палки! Потрібно щось придумати! І то терміново...

Потрібно згадати якесь закляття або щось в цьому роді! Тааакс, ну що полудурки, тримайтеся!

Я запустила в Ганцлера місячний шар. І його і його підопічних відкинуло на п'ять метрів, а я тоди на коні змогла добратися до дитини.

Це був милий хлопчик 5-ти років, але я зразу зрозуміла, що він був не людиною. Це було зрозуміло по його очах та волоссю. А ще у нього була сильна магічна аура.

Не вспіла я прийти до тями, як Ганцлер зі своїми посіпаками запустив у мене кулю темної магії...

Ну все, це кінець! А я так хотіла ще пожити, як мінімум років до 130-ти. Хотіла очолити ковчег...

Чорти б все це побрали! Ой, здається я загралася... Та ні, бути не може! Прямо переді мною стоїть високий, накачаний брюнет, з голубими очима... Здається я знаю до якої раси причетний малюк, який в мене в обіймах...

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше