Зустріч

Здається я знаю цього чоловіка, я все дитинство дивилася на його фото. Там він стояв поруч з маєю вагітною мамою, та щиро посміхався. Невже це дійсно він. 

- Еліно, ти куди так дивишся.

- Що? - я відволіклась від постаті чоловіка, та перевела погляд на подругу.

- Відколи цей чоловік сів за столик, ти погляду від нього не відводиш, ти його знаєш ? - з цікавістю запитала дівчина. А я не знала що відповісти.

- Я, не впевнена - я розгубилася, і що мені робити, ми з ним ніколи не бачились, і буде надто дивно якщо я підійду до нього.

- Тобто? - Марісса нахмурила брови.

- Розумієш, я здається його знаю, але він мене точно ні - мене охопив страх від цієї зустрічі.

- Нічого не розумію.

- Я теж - він живий, це радісна новина, але ж чому, чому він тут і навіть не думає про маму, їй було так боляче після його зникнення.

- Так, я бачу твої очі, ходімо - Марісса рішуче піднялася, та схопивши мене за руку повела до нього.

- Марісса, що ти робиш - записала я, я спробувала забрати руку, але мені це не вдалося.

- Допомагаю тобі - після цієї фрази, ми підійшли до потрібного столику.

- Добрий день, вибачте що відволікаю, але моя подруга хотіла з вами поговорити - білявка мило посміхнулась, та пішла назад. Оце так підстава, і що мені робити.

- Ем, добрий день, в вас є до мене якісь питання? - здивовано подивився на мене він.

- Так, можна присісти? 

- Ох, звісно - відповів чоловік. 

- Так що ви хотіли запитати? 

- Ви Еліон? - браво Еліно, краще почати розмову ти не могла, але ж це так важливо.

- Так, це я - ствердно нахилив голову він.

- Це дійсно ви, я не помилилась - так, це він, після стількох років надії я все ж побачила його, в цей моменгмої очі наповнились сльозами.

- Що ви маєте на увазі - він здивувався, це було видно по його виразу обличчя.

- Вам знайоме ім'я, Перія?

- Що, Перія, ви її знаєте, ви її бачили? - він захвилювався, і з надією подивився на мене.

- Знаю, це моя мама - я все таки не стрималась, і сльоза покотилась по моїй щоці.

-  Еліна - назвавши моє ім'я, чоловік зблід.

- Так, я Еліна - в цей момент, я заплакала закривши очі долонями, він знає моє ім'я, в мене навіть надії на це не було.

- Донечка - він впав переді мною на коліна, та також заплакав.