"Його різдвяне диво"
Епілог.
Минув рік. Знову була різдвяна ніч. Але цього разу Анна стояла біля вікна не сама — Максим обіймав її ззаду, його долоня ніжно лежала на її животі, де зароджувалося їхнє спільне майбутнє.
— Ніколи не думав, що Різдво може стати моїм улюбленим святом, — прошепотів він, цілує її у скроню. — Але тепер воно назавжди наше.
У вітальні сяяла ялинка, прикрашена іграшками, які вони купували разом. У каміні потріскували дрова, а на столі вже чекали подарунки. Усе виглядало так, ніби світ за вікном зупинився, щоб подарувати їм цю мить.
Анна притулилася до нього ще сильніше, відчуваючи, як його серце б’ється поруч.
— Це і є диво, Максиме. Ти — моє диво.
Він повернув її до себе, в очах світився вогонь, якого вона ніколи не бачила в жодному чоловікові.
— Ні, Анно. Це ти — моє різдвяне диво.
Вони поцілувалися під яскравими вогниками гірлянд, і в тому поцілунку було все: подоланий біль, шалена пристрасть, віра в майбутнє.
За вікном падав сніг, і весь світ, здавалося, шепотів їм:
Тут починається нова історія.
#3871 в Любовні романи
#958 в Короткий любовний роман
#622 в Сучасна проза
Відредаговано: 22.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
