"Його різдвяне диво"
Розділ 22
Ранок після їхньої першої ночі був тихим і майже ідеальним. Анна прокинулася від запаху кави й побачила, як Максим, босий і розкуйовджений, заходить у спальню з підносом.
— Доброго ранку, красуне, — усміхнувся він, ставлячи чашку на тумбочку.
Вона відповіла йому ніжною усмішкою, серце переповнювалося теплом. Усе здавалося таким правильним, наче в їхньому житті нарешті настав мир.
Але ідилія тривала недовго.
Коли вони вийшли з дому разом, щоб поїхати на роботу, Максим допоміг Анні сісти в машину. Саме в цю мить різкий гуркіт пролунав за спиною. Скло поруч із нею розлетілося на друзки — постріл.
Анна закричала, Максим інстинктивно накрив її собою, опустивши на сидіння.
— Анно! Ти не поранена?
Вона тремтіла, але, на щастя, куля пройшла повз.
Звуки кроків, які швидко віддалялися, дали зрозуміти: нападник зник.
Максим підняв голову, його очі палали такою люттю, якої Анна ще ніколи не бачила.
— Це вона… — прошепотів він. — Олена перейшла всі межі.
Анна притулилася до нього, ледве дихаючи.
— Максиме… вона хоче мене знищити.
— Вона не знищить, — його голос був глухим і небезпечним. — Тепер вона сама підписала собі вирок.
Він міцно притиснув її до грудей, а всередині вже вирувала нова рішучість. Це була не просто війна за бізнес чи репутацію. Це була війна за жінку, яку він любив.
І цього разу він не зупиниться ні перед чим.
#6828 в Любовні романи
#1599 в Короткий любовний роман
#1627 в Сучасна проза
Відредаговано: 22.09.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
