ВПО (внутрішньо переміщена особа). Три літери, що б’ють під дих. Це абревіатура, яка принижує, яка ніби викрикує тобі в обличчя: «Ти тут чужа!». Наче ти раптом перестала бути громадянкою власної країни й перетворилася на жебрачку, що стоїть із протягнутою рукою.
Чи задумувався хтось, скільки понівечених доль сховано за цим коротким шифром? Скільки життя було залишене там, де був Дім: друзі, затишні вулички, знайомі усмішки продавчинь у крамницях біля під’їзду… Навіть якщо ти переїхала з крихітного села до мегаполіса і тобі «начебто пощастило», правди не сховати: тебе вирвали з корінням. І тепер ти мусиш намагатися прорости у чужому, холодному ґрунті — без звичного тепла, без любові й без тієї води, що смакувала вдома.