Розділ 2. Мій старий учитель і новий професор

Аделі

Мої батьки виховували мене в любові й турботі. Мама й тато завжди намагалися захистити мене від будь-яких неприємностей, готуючи до ролі ідеальної дружини й матері. Вони хотіли, щоб я була справжньою принцесою, яку чоловік носитиме на руках і здуватиме з неї пилинки. Мої брати, Адем і Рафаель, також оберігали мене, не даючи навіть найменшої можливості зіткнутися з труднощами.

Але я була впертою дівчинкою, сміливою й рішучою. Я завжди прагнула більшого, ніж просто бути чієюсь дружиною. Я благала батьків дозволити мені вчитися бойовим мистецтвам разом із братами, але ніхто цього мені не дозволив.

Одного разу, коли я знову втекла з дому, я зустріла старого воїна, який погодився навчати мене основам бойової магії. Його звали Магнус, і він став моїм таємним наставником. Ми зустрічалися на околиці лісу, і Магнус навчав мене всього, що знав сам. Я ніколи не забуду той день, коли вперше створила магічний щит і відбила атаку.

***
Мій ранок не передбачало нічого поганого. Сьогодні весь перший курс з нетерпінням чекав на перший урок з практики бойової магії з новим професором Дорном, про якого нам повідомив ректор Академії Велер учора на своїй лекції з основ магії. Він сказав, що його лекція тепер триватиме лише пів години, а решту півтори години нас передаватимуть у руки професора Дорна.

Ніщо не могло зіпсувати мого настрою вранці, навіть пробіжка, під час якої я кілька разів упала, не помітивши коріння дерева, чи холодний душ, бо Маркус і наш сусід по кімнаті Лерой використали всю гарячу воду. Настрій навіть не зіпсувало те, що на сніданку було більше студентів, ніж зазвичай, і мого улюбленого омлету не було.

На лекції професора-ректора Велера всі сиділи з натхненням, рахуючи хвилини до того, як зможуть спробувати все на практиці з новим професором.

— Дорогі маги, на цьому моє заняття закінчується, і я запрошую вас пройти за мною на бойовий майданчик, де вас уже чекає професор Дорн.

Усі швидко зібрали свої зошити й підручники та вирушили за ректором Академії. Незважаючи на його невисокий зріст, ректор завжди був одягнений за останньою модою, уважний як до професорів Академії, так і до простих студентів. Його шанували по всьому королівству, і навіть подейкують, що він рідний брат королеви, але підтверджених фактів ніхто не знайшов. Усі знали про його доброту, але й не варто було забувати про його силу, адже це він створив бар'єр навколо нашої Академії й постійно створював нові захисні механізми для королівства. Як він усе це встигав — ніхто не знав.

Я йшла разом із Талією, Лією та Маркусом, затамувавши подих у передчутті, але тут я помітила знайому постать. Я не могла повірити своїм очам: так, він був у формі Академії, борода коротша, але це був Магнус, тепер відомий мені як професор Дорн, який стояв у центрі майданчика. Його суворий погляд і різкі риси обличчя зовсім не нагадували того доброго наставника, якого я знала кілька років тому.

— Ласкаво просимо на тренувальне поле, — сказав Дорн, оглядаючи студентів. — Тут ви навчитеся використовувати свою магію в бою. Я не терпітиму ліні й халатності. Кожен із вас повинен викладатися на повну. — Сказав він суворо, оглядаючи кожного.

Я ледве стримувалася від усмішки, згадуючи, як ми з Магнусом тренувалися в лісі. Але я знала, що тепер він вимагатиме від мене набагато більше.

— Отже, почнемо з основ, — продовжив Дорн. — Зараз ви поділитесь на пари: один нападає, інший захищається, незалежно від вашої магії й від того, чи хочете ви стати бойовим магом. У складній ситуації це може врятувати вам життя.

Талія схопила мене за руку, вириваючи з заціпеніння.
— Я хочу тренуватися з тобою, — сказала вона.
— Ніколи не пробував спарингувати з некромантом, але давай, — відповіла я.
— Я нападаю, захищайся, — сказала Талія, швидко атакуючи мене, а я ледве встигла відбити її атаку. Мені було важко зосередитися, адже поруч ходив професор Дорн. Хоч ректора викликали через артефакт зв'язку, і він був змушений покинути нашу тренування, але пообіцяв бути присутнім на наступному.
— Старайтесь передбачити, як вас хоче атакувати противник, ви повинні мислити стратегічно. Думайте також про те, що кожна магія має свої властивості: одна магія здатна атакувати на відстані, інша ж ефективніше працює в ближньому бою. Але для початку ви повинні вивчити все про свою магію, щоб знати позитивні та негативні сторони вашої стихії. Сьогодні ми працюємо над стратегією,  — сказав Дорн, оглядаючи студентів.
Він підходив до кожної пари та давав поради. І зараз він стояв поруч з нами, з Талією.  
— Дивись, — звернувся він до Талії, — твоя магія дуже своєрідна, і тобі потрібно знайти або створити пролом у його щиті. Так ти зможеш почати поглинати його силу. І якщо ти зробиш це непомітно, то бій можна виграти дуже швидко. Тобі потрібно тонко і непомітно зробити розріз у його щиті, одночасно атакуючи іншим заклинанням. Ще краще — викликати духа, — сказав професор.  
— Але я поки не дуже добре вмію контролювати духів, — засмучено сказала Талія.  
— Саме для цього ти тут, — підбадьорив її професор Дорн і пішов далі.

— Тепер міняємось, — сказав професор Дорн.

Я зробила крок уперед, намагаючись не показати свого хвилювання, адже не хотілося розкритися в перший день тренування. Зробила глибокий вдих і підготувала легеньку атаку, направивши її в Талію, яка з легкістю відбила удар.
— Учень, старайся, це нікуди не годиться! — раптом сказав професор за мною. І я ледь не підстрибнула на місці від несподіванки. Глибоко вдихнувши, трохи тремтячими пальцями почала формувати наступний фаєрбол. Але через сильне хвилювання я вклала занадто багато сили.

Сильний потік вогню вирвався з моїх рук, і моя атака вийшла з-під контролю. Я спробувала випустити другий вогняний удар, щоб погасити перший. Мені вдалося це зробити, і я вже хотіла розслабитися, але мій фаєрбол полетів прямо в одного зі старшокурсників, які проходили повз.