Розділ 13. Стінг

До квітучої столиці України часто приїздять відомі й знамениті. Але цю подію не могли пропустити ні щирі поціновувачі музикантів світового рівня, ні звичайні кияни. Адже до Києва знову завітав відомий британський музикант, актор і продюсер – великий Стінг!

– Сонечко ясне! Ти не бачила: де мої святкові запонки? – весело крутився навколо Кіри щасливий Тимур.

Так, до нестями закоханий чоловік і майбутній тато, виглядав тепер кожного дня. Кіра миттю відірвалась від зачіски й подала те, що він шукав.

– На, ось вони твої святкові. Не треба було кидати до прання, разом з сорочкою. Добре, що я вчасно перевірила! – розсміялась його юна господиня і притулилася до невиліковно розгубленого Буянова. А він збуджено зітхнув і зізнався:

– Просто, коли я бачу: як ти роздягаєшся, то вже не пам’ятаю нічого у світі... Може, ну його той концерт? Пішли до ліжечка.

– Але ж наразі я точно не роздягаюсь, пане! – намагалась хоч якось зупинити блаженного адвоката Кіра.

– А я все одно хочу! І потім вам той гамір може зашкодити, – викручувався досконалий звабник.

– Нічого нам не зашкодить. Правда, доню? – попестила Кіра долоньками ще невидимий животик.

– А синочок зостався б з татом вдома... – схилився до її стану Буянов. Та Кіра тільки похитала красивою голівкою, а її очі сяяли смарагдовими іскрами.

Так, їхня казка, що несподівано розпочалась минулої осені, у дворі кинутого родиною адвоката Буянова – продовжувалась та розквітала з новою силою. Навіть перші місяці вагітності проходили у Кіри, на диво, легко й непомітно. Можливо, є у світі якась вища сила, що регулює стан справедливості? Адже Кіра і Тимур закохались миттю й навіки. Дівчинка довірливо потягнулась до дорослого чоловіка, а він чомусь злякався божественних почуттів і мало не втратив найдорожчої у світі. Але ж Кохання тільки здається безтілесним привидом, а насправді має таку неймовірну силу, що може гірко покарати недостойних, а може дати могутню велич і блаженство.

Та повернемось до солодкої парочки, що збирається на концерт Стінга, до Палацу спорту.

– Крихітко, ти неймовірно гарна! Я й досі інколи не вірю, що ти моя дружина і будеш мамою наших діточок, – пригортався до Кіри позаду Тимур і милувався в дзеркалі їх сліпучим дуетом. Він тихо цілував її за вушком, а Кіра блаженно розсипала сріблястий сміх і просила:

– Не починай, мій невиправний звабнику, бо ми точно запізнимось!

Ось так «нудно» вони й проживали кожен свій день. Хтось скаже: фу, яка гидота! Ну, це вже як кому... Може для того, щоб зрозуміти такі солодощі – треба пройти через їх попередні страждання? А може неймовірне щастя життя дає авансом, щоб пізніше мати сили боротися з чимось поганим?

Як і всі глядачі переповненого залу Палацу спорту, Буянови заворожено подивились першу частину феєричного дійства і в перерві вийшли за звичайними потребами, а потім взяли по фруктовому коктейлю та раптом почули:

– Буянов? Тимур Анварович, кого я бачу?

Тимур повернувся на знайомий голос та дійсно побачив сина свого колишнього шефа, з адвокатської контори.
– Вітаю, Андрійку! Ти так змужнів, що я б і не впізнав. Ви усією родиною насолоджуєтесь музикою великого майстра, чи ти тут один? – простягнув молодому юристу руку Тимур.

– Не один, але точно без предків. Вони для таких шалених заходів застарі. А Ви, я бачу, квітуєте без наших похмурих справ. І на легенду прийшли подивитись у неймовірно чарівному супроводі. Схвалюю! – заздрісно потис знайомому руку юний адвокат.

– Дякую, Андрюшо, за компліменти. І познайомся, будь ласка, з моєю дружиною. Її звати Кіра, – вже вкотре гордо шалів Тимур, коли хтось втрачав розум, милуючись їх парою.

– Дружина? Оце номер! Так виходить Ви одружились? – від подібної звістки забув про вихованість юнак, але потім галантно опустився до Кіриної ручки. – Я перепрошую... Це через те, що мені страшенно приємно познайомитись з Вами, пані Буянова!

– Дякую, мені теж, – ввічливо посміхнулась красуня і вже звернулась до Тимура: – До речі, нам потрібно повертатись на місця, щоб не пропустити ні хвилинки виступу.

– Так, звичайно, – сяяв щастям Буянов. – Радий був зустрічі, Андрюшо! Передавай найкращі побажання татові. Скажи, я днями зателефоную. Обіцяю.

– Я теж дуже радий! А можна сфоткатися з Вами, бо тато не повірить? – хлопчина блимнув камерою та зник у натовпі.

А Буянови ніжно посміхнулись одне одному, бо вже звикли до подібних відгуків про себе. Адже важко було не помітити неповторну красу юної жінки, зі звабливим смарагдовим поглядом та тонкими рисами обличчя, яку вдало відтіняв своїм чоловічим шармом статний і гордий, дещо старший, красень. Без будь-якого перебільшення, навіть не знаючи про їх блаженні стосунки, художник мав би за честь писати з них картини.

Вранці, коли Корсуни (батько й син) збирались на роботу до своєї адвокатської контори – Андрій згадав про вчорашню зустріч у Палаці спорту з таким виразом обличчя, наче Стінг запросив його поспівати вчора разом на сцені.

– Ой, тату! Ти не повіриш: кого я вчора на шоу зустрів. Блін! – від збудження, порізався Андрій, бо наразі голився. А Корсун-старший допивав каву та щось читав у вранішній газеті:

– Кого? Стінг що й Мадонну з собою прихопив? Чи чого ти зранку такий збурений?

– Та ні! Я в перерві, ніс до носа, зіткнувся з Буяновим. Прикинь, теж Стінга любить? – доповів хлопець.

– І як він? Постарішав, мабуть? До нас назад не просився? – зацікавився інформацією старий адвокат.

– Жартуєш? Постарішав! Тату, він одружився та виглядає молодшим за мене. Весь такий випещений, окрилений. Хоча з такою дружиною, я б теж був окриленим. Хочеш глянути? Я попросився сфоткатися з ними, на пам’ять, – вже гортав галерею Андрій.

Зовсім без ентузіазму, Корсун-старший відірвав погляд від газети, бо що такого він міг там побачити? Але коли глянув на екран синового айфона, закашлявся та машинально почав стукати себе по грудях.

– Синку, а ти впевнений, що то дружина? – попив води чоловік.

– Так, тату. Я такий же недовірливий, як і ти. Тому погуглив, пробігся по базах і знайшов підтвердження. Ось: Корабльова Кіра Геннадіївна, двадцять один рік від народження, законна дружина Буянова Тимура Анваровича, з двадцятого травня цього року. Реєстрація шлюбу в Палаці для молодят, на проспекті Перемоги.

– Ну, ні фіга собі! Тепер я розумію: чого він так від нас поспішав. Ось до цієї крихітки біг, щоб встигнути. До такої, хто завгодно стрімголов помчить. Цікаво, Вікторія в курсі неймовірно щасливих подій з життя свого колишнього? – миттєво склав до купи отриману інформацію досвідчений юрист.

Він запитував, ще й тому, що колись їх дружини були дуже близькими подругами. Правда, як це буває у жінок, через деякий час сильно полаялись. А потім Вікторія Буянова перебралась жити до Лондона. Пізніше вони з Тимуром розлучились. Всі вирішили, що Буянови за двадцять років спільного життя просто обридли одне одному, але тепер було зрозуміло, що втома тут ні до чого.

– Треба мамі про все це розповісти. Тільки, синку, я хочу зробити це особисто, – посміхнувся не на жарт заінтригований Корсун-старший. Звичайно ж, він перекинув, на свій айфон прекрасне фото закоханої парочки Буянових, щоб мати неспростовні докази такої неочікуваної сенсації.