У центрі Києва за деякий час до основних подій
– Стасе, може, вже вистачить? – Олексій схопив друга під лікоть. – Ти все довів. Вгамуйся.
Біс поплутав його зв'язатися з цим йолопом!
Адже знав же, що Стас без гальм, особливо щодо жінок. А все одно вплутав його в це дурне парі. Навіщо? Навіть самому соромно зізнатися у наполегливому бажанні втерти другові ніс.
Закортіло відчути себе не на лаві запасних. Хоч раз на рівних. Набридло бути тінню Орлова – улюбленця жінок, першокласного юриста і просто пестунчика долі.
Ось і зірвався.
Олексій чудово знав, за які нитки смикати, аби досягти від Орлова необхідного. Вони дружили ще зі школи.
Стасу вже тоді було начхати на думку інших, він тримався особняком. Олексій же, навпаки, надто страждав від тотального ігнору однокласників. Відомий факт: ботанів рідко приймали у компанії.
Якось, коли підлітковий максималізм остаточно вдарив у голову, він наважився заговорити зі Стасом. І як на свій подив, так і на подив школи, Орлов не став глузувати. Може, причиною тому була незалежність, що вже тоді відчувалася в його характері, а може, нещодавня зміна школи, де він швидко перестав вважатися новачком.
Якщо подумати, саме з того часу вони підтримували міцний зв'язок. Разом навчалися у коледжі, потім вступили до політеху. Він, не замислюючись, подав документи на юридичне відділення. Як і Стас.
Хоча сам Олексій завжди більше тяжів до математичних наук.
Цього разу Олексій вперше поцілив у яблучко. Заздрив, от і вразив самолюбство Стаса. Нагадав про Ірину – попередницю довгого списку постільних перемог друга. Ту, що стала причиною таких кардинальних змін, яка перетворила нормального хлопця на безсердечного недоумка.
До біса це стерво!
У Олексія частенько свербіли руки помститися Ірині. Адже Стас так і не зважився на хід у відповідь. Хоча урок, який вона дала, мав для нього ж катастрофічні наслідки. Стримувало те, що жінка років вісім як поїхала за кордон із черговим багатим татусиком. І ще, звичайно, залізний принцип не бити жінок. Хоча для Ірини дуже хотілося зробити виняток.
Стас різко та легко звільнився від хватки друга. Попередження пролетіло повз вуха. Чоловік надто завівся, щоб зараз так легко зупинитися. Немов за наказом. З цим у нього ще з дитинства справа не склалася.
– Я сам знаю, коли вистачить, – жорстко відповів він. У голосі був метал.
Олексій відсахнувся.
Що ж. Він хоча б спробував звернутися до розсудливості Орлова. Так. Не вийшло. І совість мала б заткнутися. Але ні. Свербіла в грудях, нагадуючи про його помилку.
Не варто було йому пропонувати парі, ставлячи на неможливість Орлова спокусити трьох дівок за ніч. Не варто було.
Стас не лише виконав умовний план, а й перевиконав. А тепер все ніяк не хотів вгамовуватися.
Немов вони закладатися не на ящик якісного питва, а на чоловічу гордість.
Притулившись до барної стійки п'ятого за цю ніч клубу, Олексій важко зітхнув. Підкликав жестом бармена, роблячи замовлення. Йому доводилося задовольнятися соком тоді, коли шалено хотілося набратися. Заважали крихті розсудливості і думка, що п'яний п'яного нікуди далі стовпа не довезе. А Стас давно досяг потрібної «кондиції».
Не минуло й двадцяти хвилин, як вони завалилися до цього клубу. А Орлов із черговою «жертвою» вже пішов у бік підсобних приміщень.
Олексій лише похитав головою.
Ця ніч ніяк не хотіла закінчуватися.
***
– Так, будь ласка, Стасику! – Чергова дівка звивалася в його руках, не стримуючи стогонів та вигуків задоволення.
Музика, яіка долинала з танцмайданчика, гриміла так, що закладало у вухах. Навіть не варто було боятися що хтось випадково почує, чим саме вони тут займалися.
Втім, Стаса викриття під час пікантного процесу ще ніколи раніше не бентежило.
Чоловік міцно тримав партнерку за стегна.
– Ста-асе… Швидше… – хникала брюнетка.
Він негайно дав те, про що вона благала. Не тому, що попросила – самому захотілося.
Парфуми дівчини раптом стали надто різкими для чоловіка, неприємно забивали носа, викликаючи задушливу хвилю. Він поспішав якнайшвидше досягти оргазму, перш ніж остаточно перестане стримувати нудоту.
– Так! – видихнула дівчина, наче героїня фільмів, які не демонструють в кінотеатрах.
Можливо, вона вважала, що така бурхлива реакція збуджує чоловіків, але помилялася. Та Стасу це було по цимбалах. Він не збирався її вчити, просто переслідував власне задоволення, яке не забарилось.
На кілька секунд Стас заплющив очі. Однією рукою він все ще підтримував партнерку, а іншою уперся в цегляну стіну комори, куди поспіхом занесла їх пристрасть.
– Ста-асе, – дівчина притулилася губами до його вуха, – ти – найкращий!
Банальна і так часто почута їм фраза все ніяк не набридала. Лише викликала самовдоволену усмішку.
#6753 в Любовні романи
#1534 в Любовне фентезі
#3306 в Фентезі
#835 в Міське фентезі
Відредаговано: 19.10.2023