Inter vitam et mortem

Чужі руки плетуть павутину бажань

“В пошуках себе, розриваючі свої тіні, людина стискається з боротьбою між любов’ю і жагою, між зовнішнім впливом і внутрішнім правом бути собою.”

У дзеркалі тіні плетуть павутину,
Вона в них шукає свою половину.
Долоні холодні, мов крига вночі,
Лічильник бажань на нулях не мовчить.

І шепіт лунає: “Ти маєш іти,
Легкою, як лист, без важкої мети”.
Вона ж то вплітає думки у ті коси,
Де волосини тягнуться разом в долоні, як лози.

Щоранку збиравши уламки себе,
Вона їх вкладає в образ майбутнього тіла,
Під впливом ідей тих неприємних тіней,
І лиш у серці розбитим болить тиша.

На шальках ваг розгортається гра:
Котра переможе - любов чи жага?
Дивитися в очі, чи сліпою на місяць?
Контроль керувати - піддатися іншим?

Подобається

#2728 в Різне
#600 в Поезія

Відредаговано: 26.01.2026