Inter vitam et mortem
Покара
“Немає вічного спокою для того, хто вбиває душу іншого; навіть мертві шукають помсти.”
Я спалю наш дім,
Заберу від туди тільки тіло.
На жаль, души немає,
Згнила з-за тебе, чи в текла, можливо.
І фото теж, спалю до попелу все від тебе,
З надією позбутися слідів минулого…
І сьогоднішнього вбивства.
Ось як?
Як привид може заховати тіло?
Звичайно, тихо й безслідно.
Ну, помста - так, жахливо,
Знаю, хотілося й зробила.
У мене й тіло, і душа була побита,
А тоді це не було жахіття?
Для вас це - “так потрібно”,
А я від сліз топилася і вила, як вовчиця.
І допомоги не знайшла,
Мене, на жаль, у ту мить вбили.
А зараз, як ніхто не захотів помститись,
Я прийшла, і я помстилась.
Відредаговано: 26.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
