Inter vitam et mortem

Виток прощання

"Прощання лише відкриває шлях тому, що давно хотіло початися."

У кожнім кінці проростає світанок,
Неначе зімлілий і тихий росток.
Ми губим одне — та знаходимо ранок,
Бо кожне прощання веде у виток.
І стежка, що тоне в туманному свіччі,
Уже народила майбутнє в собі.
Кінець — це не прірва, лиш подих предвічний,
Що шепче: початок ховається в тьмі.

Аннабель Вікторі Лільмонд

Подобається

#189 в Різне
#4 в Поезія

У тексті є: кохання і драма, правила життя, смерть і життя

Відредаговано: 01.12.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись