Inter vitam et mortem

Пробудження надії

   “Коли вітер ще холодний, а душа вже прагне змін.”

 

Холодний вітер продить в полі,
Ще зими подих не затих.
Та вже в душі ростуть тополі,
Весна пробуджує живих.

Сніги танцюють у потоках,
Тікає крига в даль ріки.
І щось нове бринить в глибоках,
Як перші співи навесні.

Ще вітер студить та неможе
Згасити промінь у душі.
Весна, мов голос: “ти все зможеш,
Живи і вір, злітай у світ!”.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше