Inter vitam et mortem

Звичайний годинник життя

“Буденність - це лише тло для нових мрій.”

Монотонний пейзаж за вікном розчиняє,
З хвилин витікає життя, мов пісок.
Той самий маршрут, що мене зустрічає,
Ніби пісня, яка не знайде свій танок.

Світловий потік фарбує бетон,
Та веселка на склі давно вже тьманіє.
Вчорашній задум - сьогоднішній фон,
А у душі тільки сиві надії.

Ранок, як вечір - вечір то ніч,
Мріям ніде оселитись між стін.
Кава холодна, а думки втекли,
А я з ними б хотіла, далеко й кудись.

Але серце у грудях тихенько бринить,
Немов світло, що спить за стіною.
І, можливо, потрібно життя розворушить,
Щоб буденність змішалася з новою грою.

Подобається

#284 в Різне
#14 в Поезія

Відредаговано: 01.12.2025