Inter vitam et mortem

Я — твоя мрія, ти — мій жах

“Не доторкнувшись, все одно зв’язаний.”

Ти в снах моїх тихо з’являєшся,
Як тінь, що в серці не згаса.
І думки мої лукаво переплітаються,
Твій образ - в кожній миті іскра.

Я в мріях твоїх безсило тону,
Як вітер в нічному далекому гаю.
Із серця пливе моя таємничя струна,
Щоб мене ти навіки зв’язала.

Я не зрозумів, але ж чую,
Як злітаєш ти до мене без слів.
В моїй дашу стала, як вічно живе чудо,
Твоя жага - мій неспокій і біль.

Подобається

#574 в Різне
#52 в Поезія

Відредаговано: 01.12.2025