Inter vitam et mortem

Живі не знають про життя

   “Фальшиві усмішки й порожні обіцянки - ось, що залишається, коли правду загублено.”

 

Мій вік малий, а розум вже дорослий.
Не за стандартами підходить,
Але мені так байдуже на це.
Погане можу відчувати,
Й з правильним підходом підійти.
Проблем горою,
Довіри, особистості розкрито.
Відкриті очі в далечінь,
Я бачу справжні ті обличчя.
Фальшиві посмішкм,
З очима, повними завесті й зневіри.
Душа людина вкрита гноєм і обманом,
Єдина вигода собі.
Тут кожен знає, що все можна,
Якщо так низько напролом піти.
Ніхто не сміє дорікати й говорити інше.
Про те - що доброта врятує світ?
Казки дитячі та невинні,
Але вже правди не знайти.


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше