Inter vitam et mortem
Озеро, де смерть й життя кохали
“Оголене тіло - це лиже зовнішність, а душа, що горить, носить в собі так рай, так і пекло.”
Ніжний дотик наших тіл,
Як довго зможемо стерпіти ми?
Коли у середині все горить,
Вбиває нас бажання до кохання.
Коли у снах ми бачимо оголені тіла,
Як солодкий присмак на губах.
І згрішимо сьогодні вночі,
Нам доля контроль не дала вберегти.
Два тіла і два серця злилися в ритмі,
І цього дня вже все змінилося.
І разом до смерті залишилися,
Забуті мрії й вписані гріхи.
У пам'яті оголена богиня в всій красі,
Та викрала останні вдихи сил.
І вся подоба янгола - обличчя,
У неї душа дияволиці.
Його лице з очима тьми та смерті,
В ангельскій душі вроджений.
У танці білої балерини,
Втоплена, ритм у темряві нічній.
В руках у смерті є коса,
А лебідь ближче підпливає.
Зустрілися два тіла й два серця,
Одна душа в озері для смерті.
Відредаговано: 01.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
