Inter vitam et mortem

Живий мертвец

   “Іноді, щоб бути сильним, треба дозволити собі бути бути слабким.”

 

Бліда дівчина вже страждає,
Надії на спасіння не знайти.
На тілі шрами від знущання,
Вона не знає - що, й куди.
А дівчинка гарненька то була,
Посміхаючись - в’їдала біль.
І жартувати й танцювати,
Вона могла лише в масці тій.

Зіграє блазня ідеально,
Вона, на жаль, не вперше вже отак.
В житті у неї тільки біль,
Вже серце помирає від побоїв.
Та дівчинка була одна,
На самоті так потопала.
Навколо люди й спілкування,
Хоча проблем і там чимало.

Дівчина мертва на душі,
Та й тілом майже скоро.
На думці в неї тільки смерть,
Відкриті двері в біло світло.
Вона чекає та вже знає,
Ось-ось і буде хмарою літати.
Дощем зливати біль свою,
Й на землю проливати воду ду святу.
 


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше