Розбита корона

Довгі роки Чарльз не усвідомлював чим було його омріяне головування в Ордені. Лише отримавши владу, він зрозумів — це розбита корона. Пожертви збиралися регулярно, проте науковий відділ постійно проводив дослідження ледь не палками. Мисливці ж мусили купувати зброю і набої за власний кошт. Де ж тоді осідали ці гроші?

Фінансовий аудит, у який була залучена половина наглядової ради ордену, виявив ниточки, які вели до голови науковців і головного мисливця Ласка. Але Чарльз був впевнений, що головним принципом розслідування було —  не вийти на самих себе. То ж йому довелося зосередити в своїх руках усі фінансові потоки Ордену. Що стало приводом для погроз.

— Ніколи не бачив більш жорстокого батька. — Джордж Ласк очевидно хотів уваги Чарльза, тому ледь не кричав на весь коридор.  — Ваша донька зникла безвісти, а ви тут займаєтеся маячнею.

Чарльз зупинився на пів кроці і важко видихнув. Фанні підняла забагато шуму, тепер кожна шавка дорікає йому нелюбов’ю до дочки.

— Схоже, що містеру Ласку недостає манер, аби не лізти до чужих сімейних справ.

— Просто хотів запитати вашого дозволу допомогти леді Воррен з пошуками. — Джордж схилився у поклоні. — Вам, схоже ніколи займатися такими дрібницями, тож мій обов’язок як підлеглого…

— Леді Воррен не потребує допомоги. — обірвав Чарльз. — Не знаю, звідки ви принесли ці чутки, але вони брехливі. Всі мої діти поруч з їхньою матір’ю.

— Тоді дивним видається той факт, що мої мисливці бачили одну з них у Вельсі поруч з брудною старою. — Джордж скоротив відстань настільки, що тепер шепотів на вухо. — Не надто перебудовуйте тут все, аби не завалити всю структуру. Гарного дня!

У той же день Чарльзу довелося написати Даубсех, щоб та нарешті дозволила Фанні побачитись з Шарлоттою. Погодилась вона лише через кілька місяців, коли мисливці Ласка уже почали ошиватися в околицях їх з Шарлоттою помешкання. Тож коли Фанні змогла навідувати дочку і знала напівправду, Чарльзу вдалося зам’яти інцидент зі зникненням. Але конфлікт всередині Ордену тільки наростав.

 І саме щоб пам’ятати про ціну відмови, подумки щовечора Чарльз повертався у ті темні палестинські ночі, коли Дуабсех розказала йому про те, як створила першого з чудовиськ і про те, як створила Орден, аби стримати його і його дітей.

***

Спочатку Анзу думала, що, якщо стримати сили Зіусудри, то цього вистачить аби хвороба не поширювалась. Хто б міг знати, що він почне шукати її, сіючи за собою смерть народам. Століття він присвячував тому, щоб виманити її, винищуючи місто за містом. Йому майже вдалося в Угариті, проте Анзу вислизнула в Єгипет. Де і вимушена була просити у Баала, щоб він дав їй заміну.

Саме у Єгипті вона створила праобраз Ордену – мисливців, покликаних винищувати дітей Зіусудри. Але його армія кровопивць була завеликою. Тож Анзу створила перевертнів. Взявши за основу п’ятого зі стражів закляття, вона примусила об’єднання чаклунів перетворюватися на хижаків, через що вони стали природними ворогами вампірів.

Баал подарував їй жрицю, втілення обіцяної дочки. Анзу піклувалася про неї так, як ніколи і ні про кого. Вона поселила її у храмі Амона, сама навчала всім ритуалам. Допомагала створювати нові. Просувала по владній драбині. Майже добилася того, щоб дівчина увійшла у гарем фараона і стала царицею. Анзу уже готувала ритуал передачі якоря, коли триклятий Зіусудра зруйнував усе.

Анзу не знала, як саме він спокусив її, бо була занадто зайнята підготовкою. Проте вона мала беззаперечні факти: відмову від шлюбу з фараоном і вагітність.

— Неєрт, як ти могла таке зробити? — Анзу остервеніло трясла дівчину за плечі. — Невже ти не бачиш, що він зробив з тобою і твоїм життям? Заради кого ти себе так підставляєш?

— Він найдобріший, найшляхетніший і найкрасивіший. — зачаровано бурмотіла Неєрт. — Він ніколи мені не нашкодить.

— Він уже нашкодив!

— Ні! — Неєрт різко вирвалась з рук Анзу. — Він ніколи так не вчинить! Я врятувала його від закляття якоїсь старої, яка не змирилася з тим, що він їй відмовив.

Анзу істерично засміялась. Неєрт не могла зрозуміти, що трапилося з її прийомною матір’ю, адже та ніколи не виглядала такою божевільною. Той чоловік дійсно був надзвичайним, але чому мати не хоче її слухати…

— Скільки ти зуміла зняти печаток?  — Анзу підняла на дочку заледенілий погляд. Якби та не звикла до материнської м’якості і ласки, то точно б злякалась.

— Жодної. — чесно відповіла Неєрт. — Але ти така могутня, така мудра. Разом ми б змогли звільнити його від помсти тієї навіженої

Неєрт кинулась у ноги до матері, благаючи її допомогти їм бути щасливими. Анзу нудило від усіх слів ніжності, сказаних у бік Зіусудри. Навіть якщо він не знав, що це їхня воскресла дочка, то як він міг маніпулювати настільки юною дівчиною. Хоча, чи була вона старша коли їхня історія почалась?

Анзу різко висмикнула сукню із рук Неєрт і швидко заговорила:

— Те, що ти не змогла зробити цього — чудово. Значить план все ще працює і ми зможемо все виправити. Тобі доведеться просто позбутися наслідків…

— Ні.

— Вибач, що?

— Я не буду позбуватися «наслідків». Я його кохаю і він мене теж. У нас буде сім’я.

Анзу наче вперше побачила, що Неєрт вже не маленька дитина. Така схожа на неї. Як мати може побажати своїй дитині такої долі? Як може допустити, щоб вона так само розчарувалася?

— Пробач мені, Неєрт.

Кинджал розсік плоть, наближаючись до серця.

— Чому?

— Бути жінкою власного батька — величезний гріх. Намагатися випустити того звіра на волю — ще більший.

Анзу встромила кинджал ще глибше і провернула. Вона б хотіла, щоб їй самій було так само легко померти.