Частина 5.1. Про що думає Субін?

Зайшовши в кімнату очікування, Субін побачив своїх мемберів, які весело ділились враженнями про сьогоднішню фанзустріч. Всі були хоть і втомленні, але задоволенні і натхненні цією подією.

Субін підійшов до свого телефону, щоб перевірити годину. Часу залишалось все менше, а йому не хотілось запізнюватись. Він почав збирати свої речі.

- Хьон, ти кудись ідеш? - допитливо запитав Бомгю.

- Так, в мене є одна справа, я поїду сам. - відповів Субін.

- О, в тебе що є секрети від нас? - глузливо додав Хюнін Кай.

- Звичайно, в мене є багато секретів, - жартівливим тоном відповів Субін, - Я пішов! Зустрінемось в гуртожитку.

- Так, бувай! - відповіли всі хором.

Сівши в таксі, він заїхав в свою компанію щоб забрати подарунок приготовлений для Мері. І швидко відправився на місце зустрічі. По дорозі він перевірив та підправив свій макіяж і зачіску, які пережили сьогодні довгий день.

Поки за вікном один за іншим змінювалися будинки, Субін думав про що буде говорити з Мері і трохи турбувався, чи сподобається їй подарунок, через який, фактично, він і позвав її. Але насправді він хотів ще раз її побачити. Та добра дівчина, яка допомогла йому в неприємній ситуації, яка писала йому милі підтримуючі слова і яка турбувалася про його здоров'я. Так, він мав їй віддячити за все.

В якийсь момент в його голові знову почали крутитись думки про роботу, найближчі справи і деякі переживання пов'язані з цим. Хоч сьогодні він і зустрів багато своїх шанувальників і набрався від них сил, але в душі знову з'явилося це неприємне відчуття. Зазвичай він старався не придавати йому особливого значення, тому знову повернувся до думок про сьогоднішню зустріч з Мері.

Машина приїхала швидко. Субін одягнув маску і швидко попрямував на місце зустрічі.

Відчувши вібрацію телефону в кишені він здогадався що це була Мері.

"Ах, вона вже прийшла. Потрібно було робити все швидше."  - Пролунала думка в його голові. Відповівши їй він прискорив темп.

Приближаючись до місця зустрічі він помітив силует коричнево-волосої дівчини на лаві і впізнав Мері. Його долоні злегка спітніли, серце забилося сильніше. Він намагався впоратися з хвилюванням і виглядати круто. Швидко і непомітно він витер долоні об джинси. Він хотів поздороватися з нею за руку, як друзі.