Мері втупилась поглядом в телефон.
- Мило що він написав, ще і таке довге смс... але, що? Він розказав про мене своїм мемберам? Що ж він сказав? Навіщо? - думки почали літати в голові, як мухи і Мері захвилювалася. Потрібно було відповісти.
«Мені все дуже сподобалося! Ваш виступ був неймовірним! Ви справді багато працювали! Все пролетіло так швидко... як у прекрасному сні. Дякую! Удачі вам з альбомом! Впевнена він всім сподобається!» - написала Мері. Але через секунду додала:
«Але... що ти розказав про мене своїм мемберам?😄»
Це питання її справді хвилювало, але вона додала смайл в кінці, щоб це звучало веселіше.
І почалися довгі секунди очікування. Їй хотілося дізнатися відповідь швидше.
- Ну і чому в переписах все так повільно? Як би це було живій розмові, то мені б не прийшлося чекати і нервувати перед його відповіддю.
Їй хотілося пожалітися на все, що віддаляє її від відповіді. Але дякувати богу відповідь прийшла досить швидко.
«А, то тобі це цікаво😃. Я розповів, що ти хороша людина і що я зустрічав вже тебе раніше... А що, ти хвилюєшся?»
Швидкі думки Мері:
- Ага, значить він не говорив про той день, коли я йому допомогла. Чи говорив? Навряд чи. Краще б ні...
Їй ще було трохи ніяково коли вона згадувала про той день.
«Я здивувалася коли ти написав про це...»
Вона хотіла додати «передавай мемберам, що вони були дійсно круті сьогодні...», але подумала, що якщо напише це, то Субін точно розповість, що переписується з нею, а їй цього б не хотілося.
«...тепер я повинна і для них зробити щось хороше, щоб вони повірили в це😉» - намагалась пожартувати Мері.
«Їм достатньо зустріти тебе, щоб повірити😇».
В грудях Мері стало тепліше. - Як він може бути таким милим?
«Доречі, ти знаєш про фанзустріч яка відбудеться скоро? Я був би дуже радий побачити тебе знову і поспілкуватися ще раз. Сподіваюсь в тебе вийде прийти! Мені пора йти. Бережи себе!»
- О, невже є ще шанс зустрітися з ним. Чи може мені так поталанити ще раз? – думала Мері.
«Я теж буду дуже рада якщо я зможу побачити тебе! Я б принесла подарунки! І ти бережи себе!» – відповіла вона.
- Фанзустріч означає, що я зможу поговорити з ним особисто, і не тільки з ним а зі всіма мемберам! Це було б так круто. – вже почала фантазувати Мері.
Вона зареєструвалася і знову чекала на результати, вже з більшою надією. Вона вже почала думати, що хоче сказати кожному з них, що вона одягне і які подарунки можна зробити. Це все крутилося в її думках кожен день, поки вона чекала вердикту.
І от, гарячі промені ранкового сонця проникли в кімнату Мері і осяяли її жовтим теплим світлом. Відкривши очі вона побачила початок чудового сонячного дня, після затяжного періоду дощів. Вона знала що сьогодні за день і звичайно ж одразу взяла телефон в руки і відкрила сайт. І...
І... Побачила чорно-білий надпис.
«На жаль, вас не було обрано для зустрічі. Візьміть участь в наступний раз.»
Це справді розчарувало Мері. Але все-таки потрібно пам'ятати, що це життя і не може постійно щастити. Проте сум брав своє. Тепер в неї не вийде зробити те що вона планувала. А можливо навіть не вийде і зустрітися з Субіном більше, хто знає.
- Напевно так краще. Якщо б мені пощастило і в цей раз, я б була надто самонадіяна і дарма б фантазувала як ми з Субіном можемо подружитися. Досить парити в небесах. Це життя, таке яке воно є. - добре обґрунтувавши чому так сталося, Мері трохи заспокоїлась і старалась сфокусуватися на звичайних справах.
Кілька днів потому їй випадково трапилася інформація про той самий фанмітинг і вона згадала що це буде вже завтра. Їй знову стало сумно, але вона старалась не піддаватися цим почуттям.
І раптом, вона почула звук смс.
«Привіт. Як ти поживаєш? Погода стала справді хорошою. Я завтра побачу тебе на фанзустрічі?» - написав Субін.
Чомусь їй здавалося, що вона вже не побачить смс від нього, тому це здивувало її. Але Мері мило відповіла:
«Привіт. Мені дуже шкода, але я не пройшла відбір і не зможу вас побачити завтра😔. Сподіваюсь ви повеселитеся з фанатами і чудово проведете час!👍»
Їй було приємно, що він написав їй і поцікавився, але чомусь соромно було казати про свою невдачу, начебто вона підвела його. Хоч вона і не могла нічого змінити.
«Оу, мені теж шкода😔. Як би ж ми могли запросити більше фанатів... Вибач, якщо ти засмутилася.» - досить швидко відповів Субін.
-Мило. - пролунало в голові Мері.
«Не переймайся, просто вас люблять дуже багато людей, ви ж такі круті🤩. Я спробую в інший раз! Не забувай поїсти і бережи себе!»
Від цього спілкування Мері стало веселіше.
- Не все ж так погано, я спробую ще раз при наступній нагоді. - завірила вона себе.
«Дякую! І ти бережи себе і не сумуй! Зустрінемось в наступний раз! Я ще напишу тобі, коли в мене буде час!» - відповів Субін.
- Хм, чому він так сказав? Він ще мені напише? Навіщо? Напевно він просто не хотів щоб я сумувала і підбадьорив мене, - розмірковувала Мері і вирішила, що все таки в цьому повідомленні не має нічого особливого.
Під вечір Мері закінчила робити завдання для універу і вирішила розслабитися і послухати музику. Звичайно ж, в першу чергу вона увімкнула T×T.
Весела запальна мелодія із вже заученою лірикою наповнила кімнату. Це була пісня з минулого їх альбому, яка дуже подобалась їй. Звичайно Мері захотілося підспівувати і вона не відмовляла собі в цьому задоволенні. Вона згадала що хореографія цієї пісні теж крута і включила відео з живим виступом.
- Які ж вони все-таки талановиті. І красиві... Але вживу Субін виглядає ще красивіше. Хоча і інші звичайно неймовірні коли ти бачиш їх своїми очима на сцені. Але Субін був дуже красивим і без макіяжу коли ми вперше зустрілися... - потік її думок привів її до того самого дня і на душі стало тепло.
І тут вона помітила нове смс, на диво від Субіна, хоча було вже досить пізно.