Гірше звіра

"Чужа душа - то, кажуть, темний ліс. 

А я кажу: не кожна, ой не кожна! 

Чужа душа - то тихе море сліз. 

Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна"

Ліна Костенко 

з повісті "Маруся Чурай

Три роки тому

Це була грандіозна вечірка. 

Генеральний директор компанії влаштував свято для своїх співробітників.

Зараз було модно відмічати Хелловін. Керівник юридичного відділу та за сумісництвом роботодавець, а також наставник Аліни у Франції сказав, що усі співробітники мають обов'язково прийти. Адже запрошення були зроблені іменними. Генеральний директор вважав, що такого роду захід може об'єднати колектив, а також забезпечити більш дружні відносини між відділами, що, безсумнівно, буде сприяти продуктивності роботи.

Для дівчини це було дуже важко. Адже прийти на таке велике свято означало знов побачити свого монстра.

Відпочатку знайомства хлопець приділяв їй багато уваги. Він дарував квіти, водив до ресторанів. Він навіть запам'ятав, що Аліна дуже любить ромашки і не любить троянди.

Кожен день з ним був повний сюрпризів, прогулянок, довгих розмов і щасливих моментів.

Спочатку вони зустрічалися на роботі. Як прості колеги. 

Вона працювала в юридичному відділі головного офісу стажеркою, а він працював перекладачем. Їздив на зустрічі, знайомився з цікавими людьми, з іншими країнами, їх культурою. 

Він був дуже розумним. Він часто розповідав про свої мандрівки разом з директором, коли вони укладали угоди. 

Роман був начебто не тільки добрий на слові, але й вчинки його говорили, що він дійсно піклується про Аліну. 

Він привозив сувеніри один раз на місяць і це було дуже приємно. Лін завжди з нетерпінням чекала на те, що він подарує їй наступного разу.

Потім вони почали зустрічатися більше. Після роботи вони їли разом морозиво, ходили в кафе, навіть у тир, де він навчив її стріляти. 

Їх мовчазний роман тривав 5 місяців.

А потім одного дня, однієї вже звичної для них зустрічі Роман запропонував їй зустрічатися. 

Це не було чимось на кшталт: 

- Я кохаю тебе, будь моєю. 

Ні. 

Вони просто йшли парком: в руках у неї був подарований ним букет ромашок і він просто сказав:

- Тобі не здається, що ми вже пара?

Вона просто відповіла:

- Так. Я думаю нас можна назвати парою. 

На що він усміхнувся:

- Тоді завтра я чекаю тебе у себе, - і дістав з кишені ще одну пару ключів від квартири, передавши їй.

Їх сумісне життя також відпочатку було щасливим.

Вони разом обирали техніку, побутові речі, парний одяг. А потім одного дня він прийшов і сказав:

- Генеральний директор по секрету сказав мені, що скоро відкривається філіал в Франції. І він кличе мене туди замісником. Це вища посада і зарплата буде вище. Я хочу погодитись, та хотів би запитати тебе: чи не могла б ти поїхати зі мною? Там є також вакансія в відділі юристів.

І що вона могла сказати…

Вона погодилась.

Знала б вона тоді, в яке пекло потрапить.

З тих пір все почало змінюватися. 

Все почалося з того, що він просив завжди відповідати на дзвінки. Він дзвонив частіше і завжди цікавився її місцезнаходженням. Потім він почав керувати тим, куди їй іти. Вона мала з ним завжди погоджувати свої візити. Але й тут вона списала усе на адаптацію до нової країни.

Далі він почав фільтрувати коло її знайомих, він почав вирішувати з ким їй спілкуватися, а з ким не потрібно; чи може вона запросити до них свою подругу чи навпаки не може.

А у ліжку в нього прокинулася тяга до експериментів. В пориві пристрасті він все частіше залишав синці, втрачав контроль і переставав піклуватися по задоволення партнерки. А одного разу без обговорень навіть перекрив дихання, від чого дівчині стало страшно і вперше вона відчула огиду. 

З цього моменту Аліна уже не дивилася на обранця крізь рожеві окуляри. Вона була впевнена, що людина, з якою вона була раніше, лише маска.

Одного дня вдома зчинився величезний скандал. 

Аліна сказала, що більше не буде жити з ним і негайно знімить квартиру окремо. Роман же закричав, що вона не знайде ні нового житла, ні зйомних апартаментів, ні друзів, які пустили б її до себе.

З приводу друзів вона була і сама впевнена, що нема до кого піти, адже вже раніше вона розпрощатися з усіма своїми знайомими аби догодити йому. Дурепа. Так вона себе відчувала.

Вийшовши з дому з валізою, куди вона склала всі свої речі, вона подалася у перший ліпший готель, де одразу зняла номер.

Наступного дня вона почала шукати квартиру.

Але потерпіла невдачу...