Суд

Хоч якою темною була би ніч, неодмінно настане ранок. 

Нізамі

До залу судового засідання під конвоєм було доставлено підсудного Сотника.

З'явились двоє судей, секретар, прокурор та адвокат в лиці Лін.

- Засідання оголошую відкритим, - почав сідоволосий статний чоловік. - Розглядається перегляд справи номер 1034 по факту крадіжки та умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження відповідно до ст. 185 та згідно ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України, - виголосив Головуючий суддя. - Підсудний.  - звернувся він до Ніка. - Суд повинен встановити особу підсудного. Прошу назвати ваші анкетні дані, - виголосив головуючий.

- Сотник Микита Сергійович, народився в с.мт. Сергіївка, Одеської області в 1993 році, 25 квітня. Проживав в місті Одеса по вул.Інглезі, буд. 99, кв. 51. Є власником та одночасно співробітником охоронної організації "Артефакт". Неодружений, дітей не маю.

Маю вищу освіту. Закінчив Одеський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю "Право" в 2015 році. Раніше не судимий.

Головуючий виголосив:

- Склад суду та учасники судового розгляду: головуючий - Верхов Олександр Миколайович; суддя - Брильов Денис Володимирович; прокурор - Саєнко Ілля Максимович; захисник - Чорногорова Аліна Вікторівна; експерт-криміналіст - Хоменко Ельвіра Василівна; секретар - Відвоєнко Анна Петрівна, - після чого запитав. - Чи не заявляють учасники процесу самовідводу чи відвід кому-небудь?

- Відводів* не маю, - відповів Сотник.

Прокурор:

- Відводів не маю.

Лін, як Захисник, відгукнулась останньою:

- Відводів не маю.

Самовідводів також ніхто не заявив.

Головуючий дав розпорядження:

- Прошу всіх свідків видалитися із залу судового засідання. 

Всі свідки видалилися із залу судового засідання і Головуючий продовжив.

- Згідно до ст. 263 КПК України 1003-05. Права підсудного під час судового розгляду. В судовому засіданні підсудний має право:

1) заявляти відводи;

1-1) на колегіальний розгляд справи у випадках, передбачених законом;

2) мати захисника або взяти захист своїх інтересів на себе;

3) заявляти клопотання і висловлювати свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду;

4) подавати докази, просити суд про приєднання до справи документів, про виклик свідків, про призначення експертизи і витребування інших доказів;

5) давати показання по суті справи в кожний момент судового слідства або відмовитися давати показання і відповідати на запитання;

6) просити суд про оголошення доказів, що є в справі;

7) задавати питання іншим підсудним, свідкам, експертові, спеціалістові, потерпілому, цивільному позивачеві і цивільному відповідачеві;

8) брати участь в огляді речових доказів, місця вчинення злочину і документів;

9) брати участь у судових дебатах;

10) звертатися до суду з останнім словом.

- Права мені зрозумілі, ніяких клопотань не маю, - завченою фразою мовив Нік.

Головуючий роз'яснив права, обов'язки і відповідальність потерпілому та експертові. 

На що потерпілий охоронець, яркого пирнули ножки, відвовів:

- Права та обов'язки мені зрозумілі, ніяких клопотань не маю.

Експерт також відповів:

- Зміст ст. 77 КПК України 1001-05 мені зрозумілий, заяв не маю.

- Оголошую про закінчення підготовчих дій і про початок судового слідства, - завершив підготовчий етап Головуючий.

Почався звичний судовий процес. 

Викликали знову тих самих свідків, викладали ті самі факти. Пред'являли ті самі експертизи і ті самі докази. 

Прокурор вперто заявляв, що справа розслідувана вкрай досконало органами дослідування і нічого не втрачено.

Проте у Лін вже був заготовлений план дій. 

За годину до засідання

Лін та Нік стояли вже в полюбившомуся скверику. Якби хтось бачив це зі сторони, то напевно зійшов би з розуму. Дівчина навпроти тіні, яка дивиться їй у вічі, наче чорний привид. якимось чином, чим довше користувалась Лін амулетом, тим видимішою була тінь. 

При розмові з Шеном дівчина з'ясувала, що треба скоріше завершити на певний час призов душі Сотника, інакше її частина може повністю відділитися від тіла. Звучало страшно, тому Чорногорова вирішила завершувати з цим усім.

- Давайте домовимося так, - промовила Чорногорова до Сотника. - Боюся ми зараз не зможемо притягнути до відповідальності того, кого вважаємо винним. Ми не маємо доказів і, якщо ми будемо стверджувати, що книга зникла в дорозі, то, на жаль, ми лише закопаємо себе.

- Чому ти так гадаєш? - запитав Нік.

- Ну, дивися. Якщо книга зникла, коли ви її везли, то як нам довести, що не ти її вкрав. Набагато простіше довести, що книги не було відпочатку. А вам підсунули кейс та копію. Коли ж ви поклали копію в кейс, то вона самознищилась. - стверджувала Лін.