Пастка

Вона вдихала прохолоду вечора… 

Свіжий аромат перемішувався з ароматом чужих парфумів і диму.

Навколо було чути лише приглушений біт музики та стоголосся цвіркунів, що розносилось ехом.

Навкруги каштани, сосни та клени, що наче суцільна товста стіна відділяли майданчик клубу від житлових будинків, що знаходились поодаль.

Вона вийшла з бару, в якому відзначала невдалий вечір… в тому ж ідіотському вбранні. І начхати хто що подумає. 

Але все по порядку...

За декілька годин

Сьогодні батько в котрий раз вирішив знайти для Лін гарну партію. Якщо говорити простими словами… багатого і не надто розумного обранця. 

Ну це в ідеалі. 

А отже, в таку категорію входили здебільшого мажори.

Тому, коли вона прийшла до батька просто побачитися, в котрий раз зрозуміла, що доведеться піти з повним занепадом настрою, звісно, після наведення невеликого хаосу.

Віктор Іванович Глушко насправді дуже любив доньку, тому хотів влаштовувати її життя без її відома. І незважаючи на її бажання. Ну  коротше, любив як умів.

Родом його занять були різноманітне страхування майна. Він був досить успішний в цій сфері. Навіть сумнів відкрити власну контору "Пальміра".

"Пальміра" за 20 років свого існування добре розширилася і була бажаним шматочком для багатьох бізнесменів, які хотіли пристроїти своїх синочків.

Зазвичай, коли траплялися вечори знайомств, то її батько влаштовував вечірку. Це можна зрозуміти по кількості дороговезних автомобілів, які припарковані по периметру його будинку. По миготливим вогням світла на першому поверсі, де знаходилася просто величезна гостьова зала.

Лін навіть не пручалася такого роду турботі. Сваритися з суботнім татом ажніяк не хотілось.

До того ж після важкої роботи вона потрапляла на свято веселощів з дуже смачними стравами, приємною музикою і з високородними гостями.

Тож, по-перше, вона наїдалася, що аж погано ставало. По-друге, вона робила усе, щоб даний наречений більше ніколи не повернувся навіть з примарним наміром побачити у ній свою дівчину. 

І знала, що батько ніц їй за це не зробить. Бо те шоу, яке вона влаштовувала кожного разу ніколи не повторювалося у сюжеті і завжди обіцяло бути ефектним для своїх глядачів. В тому числі, здається, так розважавсяі  її батько.

У багатих свої причуди...

Ну і, по-третє, будинок батька знаходився у одному з найгарніших районів міста. У Савінйоні. Прямо біля моря. Тому виходячи від батька, вона завжди спускалася на берег.

Блукала піщаним пляжем. Коли вода торкалася ніг, вона відчувала, що напруга падає, даючи бажаний відпочинок. Лін дивилася на море, вдихала його солоний аромат і скидала всі проблеми зі своїх плеч. Легкий бриз плутав її волосся і вона усміхалася чарам вечора.

А ось вона знову прибула до будинку батька, що увесь світився вечірніми вогнями і на черзі був пункт 1 з її звичного плану. 

На вході її зустрів дворецький. 

Дідусь невеличкого зросту, який влаштувався на цю роботу вже дуже-дуже давно.

Він робив усе по дому і йому допомагала його чарівна дружина, яка готувала, прала і наводила певний затишок.

Колись Лін дивилася фільм, де дворецького з дуже крутого будинку звали Дженкінс. І у цьому домі її не покидала думка що вона знаходиться у якомусь чудернацькому фільмі.

Цього ж дідуся насправді звали Демид Дем'янович, але Лін називалиа його 2D, або… ви зрозуміли.

- Доброго дня, Дженкінс, - Ліна всміхнулась.

- Знову Ви за своє, - відповів усміхаючись дідусь. - Все ніяк не вийде у вас з голови це сміхотливе прізвисько.

- Можу Вас називати 2Д як у дитинстві… - усміхнулась на всі 32 у відповідь Лін.

Дідусь лише похитав головою і поступившись дорогою мовив:

- Ваш батько разом з гостями очікує вас у кімнаті для гостей. Він просив Вас переодягнутися. 

Лін лише потерла руки.

- Здається знову час зіграти в нашу звичну гру.

Дженкінс лише зітхнув:

- Знову Ви за своє. Така мила молода пані. Ви навіть шансу даєте тим молодикам. Можливо Вам хтось і сподобався би.

- Якщо без жартів, Демид Дем'янович, то ви прекрасно знаєте, що я не хочу відносин.

- Я-то знаю дівчинко. - Він посерйознішав. - Але цього разу особливий випадок. Ваш батько просив передати, щоб сьогодні Ви не витрачали надто свій ентузіазм.

- Що це означає, - нахмурилась дівчина. Раніше він ніколи не перешкоджав їй псувати це свято підбору другої половинки.

- Я процитую, - відповів 2D. - Передай моїй дочці, щоб сьогодні зарила свою сокиру війни. Навіть найкраще і найдорожче персикове дерево має потребу у поливі і догляді.

 - Знову щось задумав старий лис... - хмикнула Лін і подякувавши Демиду Дем'яновичу, піднялася в свою кімнату на верхньому поверсі.

Приміщення зустріло її прохолодою вечора і сутінками. Входячи, вона вже бачила навпроти відчинений прозорий балкон і чудовий морський пейзаж.