***

Кевін розглядає профіль свого найкращого друга, намагаючись відігнати набридливі думки про поцілунки. Вони ж бестіз, про які цьомчики може бути мова. І як він прийшов до цього?

Все було так просто, що аж смішно. Кевін і Джейкоб дружили з середньої школи. Хлопців посадили за одну парту в перший навчальний день. Тоді ж вони мало не побилися, поки "ділили територію".

– Ти, прищ на дупі, не смій займати мою частину парти, ясно? – грізно розмахуючи кулаком каже Джейкоб, коли вони зустрічаються в школі наступного дня.

У той же момент Муну здається, що ще трішки, і він зірветься знову. Та як цей задирака сміє так з ним говорити?! Що це за нахабство?!

– Прищі на дупі лише в тебе, – парубок закочує очі, сідаючи на своє місце. – Взагалі не розмовляй зі мною, бо я заціджу тобі в око, ясно?

– Ти зараз погрожуєш мені?! – Джей захлинається повітрям, але не знаходить слів, щоб гідно відповісти. До кінця уроків вони сидять мовчки.

Ще через день парту було переділено рівно наполовину білою крейдою. І якщо, не дай Боже, хтось з них перетне цю межу станеться непоправне.

Так хлопці й співіснували один з одним, аж допоки майже за три місяці не сталася цікава подія.

Кевін любив на перерві переглядати кліпи Beyonce і мав страшенно секретну мрію поїхати до неї на концерт, коли стане старшим і призбирає трохи грошенят. 

Хлопець тихенько підспівує разом з улюбленою співачкою, завбачливо озирнувшись чи немає нікого навкруги.

– Гей, ти поставив свій лікоть на мою половину, – голосно лунає над самим вухом голос Джейкоба.

Від несподіванки Кевін викидає телефон з рук. Він приземляється на землю, прямо біля ніг його сусіда по парті. Тоді ж Мун ловить на собі зацікавлений погляд Бе.

– Віддай, це моє! – Кевін намагається відібрати свій мобільний, але ця скалка в дупі не хоче його повертати.

– Почекай! – вони застигають у якійсь геть кумедній позі. – Ти теж любиш Beyonce? – він шепоче це так тихо, що юнак ледь може почути.

Мун здивовано витріщається на нього, відступаючи. Невже цей дурень буде кепкувати з нього? Ні, не схоже. Швидше за все, Джейкобу вона теж подобається. Але хіба ж таке можливо?!

– Так, ти теж любиш її пісні? – так само пошепки провадить Кевін, і після легкого кивка юнака, приголомшено затискає рот руками.

Після цього їхні стосунки значно покращилися, адже розмови про улюблену виконавицю стали буденністю. Тепер плани про концерт складалися вже вдвох, що не могло не тішити Кевіна. 

З часом межа на їхній парті стерлася, як і стіна непорозумінь між самим парубками. До кінця року хлопці стали справжніми друзями. Батьки сміялися, що вони неначе не розлий вода. Мало того, що постійно в школі разом, так ще й поза нею тусувалися, як не в Кевіна, так у Джейкоба вдома.

Коли вони були у випускному класі, Кевін почав розуміти, що в його душі зароджуються нові, геть не дружні почуття. Він щоразу більше задивляється на те, як його Кобі сміється – хлопець був геть не проти, що Мун його так називав, – на те, як він щось захоплено розповідає, або ж просто мовчить. Кевін вважає його привабливим будь-коли, і це зовсім трохи лякає юнака.

– Ти знову витріщаєшся на мене, – Джейкоб закочує очі, відриваючись від підручника. Вони зустрілися в нього вдома, щоб підготуватися до випускних іспитів.

– Мені просто нудно, – юнак надуває губи, перекочуючись на ліжку кращого друга. – Ти вже скільки за тією книжкою сидиш? Століття?

– Зате я складу всі іспити, а ти знову будеш плакати, що нічого не встиг, – він жбурляє у Муна гумкою, яка приземляється прямісінько перед хлопцем.

– Тобі не зрозуміти геніїв, – вдавано розчаровано видихає Кевін, все ж підіймаючись з ліжка. – Я вивчу все в останній момент, щоб нічого не забути.

Він сідає поруч з Джейкобом і відкриває підручник з фізики, яку ненавидів всіма фібрами душі. Жарти жартами, але юнак розумів, що вдало складені іспити – це його квиток до свободи. Це ж так круто жити окремо від батьків, а якщо пощастить, то разом із Кобі. Кевін мрійливо видихає, намагаючись запам'ятати формули, які взагалі не хочуть закріплюватися в його пам'яті.

– Ти ж нічого там не розумієш, так? – несподівано обличчя Джейкоба опиняється занадто близько до його, і хлопець злякано відсахується, відкочуючись на кріслі назад.

– Дурень. Чого мене так лякаєш?! – обличчя Муна червоніє, як стиглий помідор. – Я все чудово розумію! І я не такий бовдур, як ти думаєш! – він усіма силами намагається приховати своє збентеження.

– Я цього не казав, – пирхкає Бе, притягуючи Кевіна, разом з кріслом, ближче до себе. – Не дуйся. Я поясню тобі, а заодно повторю матеріал, – і вже тихіше додає. – Ніколи б не подумав, що ти можеш так зосередитися на навчанні.

– Я взагалі-то тебе чую, Джейкобе, – він обурено б'є хлопця в плече, а той регоче, намагаючись пояснити йому ті формули.

Вони вступають в університет разом. Правда, на різні факультети, але в гуртожитку ділять одну кімнату на двох. Чи щасливий, Кевін? Однозначно. Він тепер може бачити свого найкращого друга плюс краша кожного дня. Не те щоб так не було до універу, просто тепер все відчувалося по-іншому. 

Бо парубок міг бачити обличчя Кобі, як той тільки прокинувся, і бажати йому солодких снів у темряві кімнати. Вони дивилися фільми до півночі, а потім разом запізнювалися на пари. Святкували разом вдале закриття першої сесії, засинаючи в обіймах один одного.

І почуття Кевіна зростали з кожним днем все більше. Однак можливості, щоб зізнатися своєму кращому другу, Мун все не знаходив. І зараз вже не знав, чи взагалі потрібні ці почуття комусь окрім нього самого.

От і сьогодні хлопці прийшли втомлені після пар, і Кевін вмовив Джейкоба приготувати щось смачненьке. Сам же Мун міг приготувати лише отруту, яку неможливо їсти.

– Я йду з Сону на побачення, – юнак каже це, змішуючи потрібні інгредієнти в мисці, а Кевін розуміє, що не зможе проковтнути навіть маленький шматочок їжі.