23 частина

Мені було капець як страшно,але й водночас  кайфово їхати з Владом. Він вправно водив байк і як і обіцяв їхав не дуже швидко (ну але й не повільно). Я міцно його обіймала за живіт і відчувала під руками тверді кубики преса і гарячу шкіру. Мені було трішки ніяково. Ми приїхали до мене додому,Влад зліз з мотоцикла і зняв мене  також. 

Влад:-Ну що принцесо,як тобі поїздка?

-Я би повторила

Влад:-Ти мене ледь не задушила

-Ну то було задля безпеки 

-Почекай мене будь ласка тут,а я зараз повернуся

Влад:- Як накажеш , красуне 

Я швиденько піднялася в свою кімнату ,схопила плед і побігла вниз. Коли я спустилася з сходів ,то побачила ,що моє кошеня пробігло за мною.Тоді я збігала за кормом,віднесла Сніжка в кімнату і насипала йому їсти. Вийшовши на вулицю я побачила бабусю ,яка сиділа на лавочці і розмовляла з Владом. 

-Привіт бабусь. Про що це ви тут говорите?

Бабуся:- О Лія,привіт я тут з твоїм принцом знайомлюся

-Бабусююю,не починай

Бабуся:-Ну не буду вам заважати,але доречі ти там мала іти Сніжку купляти все необхідне,так ось Влад сказав ,що піде з тобою,він знає де є хороший  магазин для тварин.

Я кинула на хлопця запитальний погляд

Влад:-Так Лія, нема чого тобі по місту самій ходити,це небезпечно . Та і я допоможу речі понести.

-Взагалі-то я вже не маленька дитина 

Бабуся:-Сонце,Владик має рацію,краще ідіть разом

-Ахххх,окей

Влад:-Тільки ти іди перевзуйся,бо хоч тут іти не дуже далеко,але думаю що тобі буде важко на підборах 

-Понесеш мене на руках , якщо мені буде важко

Я не чекаючи на його відповідь пішла і взула кросівки

-Все я готова

Влад:-Пішли

Ми йшли повільно і він заговорив

Влад:-Чому "Сніжок"? Чому не "Мурчик" чи "Пушок"?

-Серйозно? Тебе тільки це хвилює?Чому я назвала свого кота Сніжком?

Влад:-Ні не тільки це. Твоя бабуся називає тебе "Лія",а ти мені казала що ніхто не має на це права

-Відповім тобі твоїми ж словами  "я роблю виключення з правил"

Ми прийшли в зоомагазин і я вибрала для Сніжка гарну лежанку, точилку для кігтів,котячий шапмунь,корм,лоток і іграшки. Короче кажучи накупила я не один пакет і вже була рада ,що Влад зі мною  пішов і допоможе мені нести пакети.Коли ми прийшли до мене додому, хлопець заніс пакети в будинок,бабуся спекла пиріжки і зробила чай, а так як Влад їй дуже сильно сподобався,вона вирішила запросити його на чай,а хлопець не відмовлявся,щоб не образити бабусю .Готує вона дуже смачно,так ,що на запах навіть Сніжок прийшов.

-Тепер ти бачиш чому його так звати

Влад:-Так,я думаю,що іншого імені в цього пухнастика не може бути

Він взяв котика на руки  почав його гладити,малий почав муркати і тертися об його футболку

Бабуся:-О Сніжок знайшов собі нового друга

Влад:-Все Лія,я забираю його собі

-Еее,навіть не думай!

Я забрала котика у нього з рук і поцілувала в носика

Влад

Тренування з боксу я сьогодні вирішив пропустити,дізнавшись від милої,літньої жінки,що її онучка має одна іти купляти необхідні речі для малого кошеняти. Ну не міг би я дозволити ,щоб це ніжне створіння несла сама важкі пакети. Коли ми повернулися до неї додому ,я допоміг занести всі речі в дім і після запрошення на чай з пирогами ,вирішив залишитися ,щоб подовше побути з Лією  і плюс не образити її бабусю. Готує вона дійсно смачно ,принцесі пощастило. Яке у неї миле кошеня,схоже на дівчину,таке ж ніжне і безневинне. А те як мило Лія поцілувала його в носика,не передати словами. Я теж хочу бути на місці Сніжка,спати з цею дівчинкою ,щоб вона цілувала мене і....

Потік мої думок перервав дзвінок в двері. Це мабуть прийшли тьотя Софія і дядя Артем з роботи.

Лія:Я побіжу відкрию

-Я теж мабуть що піду додому ,батьки будуть хвилюватися та і засидівся я вже

Бабуся Лії:Може тобі пиріжків з собою дати? 

-Дякую ,не потрібно,спасибі за гостиприємність 

Я вийшов в прихожу

Дядя Артем:-О в нас гості! Привіт Владе,як справи?

-Та я вже йду,привіт. Все добре,допомагав Лії з покупками.

Тьотя Софія: - Сиди ще,повечеряй з нами

-Мене вже пригостили чайом і пиріжками ,я вже піду, дякую 

Я потиснув руку татові Лії і легенько обійняв дівчину та чмокнув у щічку,вона зашарілася,а на щічках з'явилися ямочки,така мила.

-Завтра заїду за тобою перед школою ,тож будь готова,відмова не приймається. До побачення.Ще раз дякую за гостинність.

Ліана

Він мене поцілував,так допустимо лише у щічку але і цього вистачило ,щоб моє обличчя покрилося рум'янцем. Стоп ,що?! Влад тупо поставив мене перед фактом ,що завтра в школу я їду з ним,щоб його....

Ми з батьками посиділи ,порозмовляли, а потім я взяла Сніжка та речі, які купила для нього і ми піднялися до мене в кімнату, я облаштувала його ліжечко ,щоб йому було комфортно та подалася купати малюка. Лоток я поставила в туалеті і показала кошеняті куди потрібно ходити, добре ,що бабуся його вже привчила до лотка. На моє превелике здивування Сніжок обожнює купатися,так так ви все правильно зрозуміли, ОБОЖНЮЄ КУПАТИСЯ !!!

 Після ванних процедур ,я ледве витягнула його з ванної так він не хотів вилазити ,витерла рушником і прийнялася сушити його пухнасту шерстку феном, щоб він не змерз. А ось уже це малюкові не сподобалося,тому що звук фену йому заважав і так з горем пополам і з частими Няв! Мяв! я його висушила. Коли котик був ситий, чистенький і сухий я положила його в лежанку ,а сама покрокувала в душ.

 Одягнувши свою піжаму з котиками ,подумала що було б непогано записатися на манікюр, але то вже завтра бо сьогодні вже пізно і думаю ,що моя неіл майстер вже спить . А ще так як я пропустила сьогоднішній похід в фітнес клуб,то мабуть що потрібно відвідати його завтра. Я пішла і побажала батькам і бабусі,доброї ночі і приємних снів та пішла в свою кімнату. Зайшовши я побачила картину маслом, Сніжок мирно морів в дві дирки ,але не там де я його залишила ,а на пледові Влада який лежав у мене на ліжку і який хлопець так і не забрав . Ну що ж якщо котику так подобається то нехай спить, не буду заважати. А сама я міцно замоталася в ковдру ,заплющила очі і в мить заснула,тому що дуже стомилася сьогодні.