21 частина

Коли ми прийшли ,то я побачила,що тато і дядя Саша повернулися і навіть спіймали трохи риби. 

Влад : - Ось ваша принцеса, ціла і неушкоджена

Він поставив мене на ноги.

Тато:- Як ви покупалися? Не змерзли?

-Ні тату. Водичка дуже тепла

Тьотя Ліза:- Будете чай?

-Так, дякую. Мені ,якщо можна ,м'ятний .

Тьотя Ліза:- Добре. А ти Владику?

Влад:-Зроби мені будь ласка такий як Лії

Тьотя Ліза:- Чудово. Біжіть переодягніться , а я тим часом зроблю вам чаю.

Я одягнула спортивні штани, футболку і кофту на замочку ,тому що на вулиці вже трохи прохолодно.

Я побачила ,що Влад теж був в штанах і худі .Його мама дала нам чай .

-Дякую тьотя Ліза

Я випила чай милуючись зоряним небом і пішла в свій намет спати . Спочатку я ще чула голоси дорослих , вони про щось говорили,Влад також говорив з ними, а потім я заснула.

Зранку я прокинулася коли світало, небо було дуже гарне, спати я вже не хотіла. Швидко взявши плед я побігла до озера. Так як я була лише в шортах і топі, то мені було трохи холодно і я закуталася в плед.. Я стояла на березі і милувалася сходом сонця.

Влад:- Чому не спиш принцесо?

-Коли ти перестанеш мене лякати?Сам то чого не спиш?

Влад:-Не знаю

Я побачила в хлопця в руках чашку з кавою.

Влад

Коли я прийшов до озера , побачив там Лію, чесно кажучи я думав ,що вона ще спить. Вона була закутана в плед , коли я до неї заговорив , дівчина повернулася в мою сторону. Її волосся легенько розвівав вітерець, а її обличчя було заспане , вона вигядала дуже мило.

Ліана:- О ти навіть мені каву приніс. Дякую

Сказавши це вона вихватила чашку з напоєм з моїх рук

-Ей,взагалі-то це я собі зробив і вона без цукру

Ліана:-Владику я п'ю без цукру не лише чай

Вона зробила декілька ковтків і віддала чашку мені назад

Ліана:-Я поділюся з тобою 

-Ой дякую 

Вона скинула плед з плечей ,потім шорти з топом і залишившись в одному купальнику побігла в воду. 

-Ей ти куди? Там холодно 

Ліана:- Тобі холодно, ти й не купайся,а мені нормально 

Я допив каву ,а тоді роздягнувся і пішов до Лії. Вода була прохолодна і я побачив,що в неї по тілі вийшли мурашки.

-Я ж кажу ,що тобі холодно 

Ліана:- Я хочу купатися!

Вона вдарила рукою по воді і бризки полетіли мені в обличчя

-Що ти як маленька?

Та її здається це розвеселило і вона бризнула на мене ще раз 

-Ах так...Ну біжи мала,це не я почав!)

Ми з Владом тікали одне від одного,обливатися водою і сміялися. Мені було весело проводити з ним час .

Влад:- Пішли принцесо назад, там мабуть вже всі проснулися, а нас немає. Та і ти мабуть вже стомилася

-Хм..в мене ще повно сил і енергії,ти сам вже он стомився за мною бігати ,а на мене тут все спираєш

Влад:-Не умнічай тут, пішли давай 

Я накинула на себе плед і підняла свій одяг з землі

-На неси

Влад:- Тебе чи одяг?)

-Дивне питання. Якщо я тобі простягаю одяг, значить одяг

Влад:- Ну я уточнив. Сама чого не несеш,вони не важкі

-Через речі я не можу тримати плед обома руками і мені так не зручно

Влад:- А я тобі що ходяча вішалка?

-Тобі ,що важко? 

Влад:- Давай вже

Коли ми прийшли то я побачила ,що батьки вже проснулися, мій тато з татом Влада жарили на вогні рибу ,яку вчора спіймали.

Мама:- Де ви ходили?

Влад:- Не хвилюйтеся тьотя Софія ,ми з Лією були біля озера

-Ага , дурачилися трохи 

Мама:-Зараз будемо їсти ,а тоді позбираємо речі і поїдемо додому

-Уже? Чого так швидко? 

Мама:-Ліан, нам завтра всім на роботу, вам з Владом в школу. А ще до нас моя мама приїде ввечері ,в гості, на два тижні

-Бабуся Катя приїде? Ура!!

Я пішла і переодягнулася в своє біле платтячко ,яке вже встигло висохнути.Я хотіла би ще трохи часу провести біля озера ,але я також була рада,що приїхає бабуся,бо я за нею скучила. Ми поїли,риба була дуже смачна ,а потім зібрали всі речі і поскладали в машину .

Тато:- Доню сідай в машину до дяді Саші, а то ми лодку поставили в нас на задніх сидіннях. Не хотіли її здувати.

-Ок

Я сіла в машину біля Влада і ми поїхали додому.

Влад

Поки ми їхали додому Лія заснула і її голова сперлась мені на плече.Я знайшов біля себе плед,яким накривався коли спав в наметі і накрив ним дівчину,а потім приобняв її легенько за плечі. Я взяв свій телефон і сфотографував цю милу сплячу красуню. 

Ми заїхали на подвір'я,її тато вийшов з машини і підійшов до нашої машини. Він відкрив двері з Ліїного боку.

Дядя Артем:- О ,моя маленька донечка заснула

"Моя маленька донечка", я також хочу називати її своєю.

-Давайте не будемо її будити ,вона так мило спить. Я віднесу її в будинок 

Дядя Артем:-Як хочеш

Тьотя Софія:- Її кімната на другому поверсі в кінці коридору 

-Добре

Я взяв її на руки, акуратно щоб не розбудити, зайшов в будинок і піднявся по сходах. Знайшовши її кімнату,я зайшов в середину і поклав дівчину на ліжко накривши своїм пледом ,щоб їй не було холодно.Її кімната була дуже естетична . Туалетний столик стояв неподалік від вікна і на ньому було багато всяких дрібничок ,а ще квіти і деякі вазони на підвіконні . Біля ліжка висіла полиця з книгами а над ліжком були наклеєні фотографії. Шкаф для одягу стояв в кутку,а під ногами був рожевий коврик .Тут пахло спокоєм і комфортом .Я подивився ще декілька хвилин на це миле янголятко,яке мирно спало,і легенько поцілував її в чоло ,а тоді спустився вниз і ми з батьками поїхали додому.