Знайомство з туземцями

—Говорить  s1-alpha, на себе беремо квадрат один А, Альфа два та альфа три відповідно займають квадрати два А, та три А... 
... 
—Так s7-bravo ми беремо на себе зону сім, загальна площина п'ятдесят чотири кілометри кожної із зон, відправляю кожному деталі місії, питання є? 
—Капітане Грехам чого це ми повинні по горах лазити в той час як інші по поляночках прогуляються 
—Сержант Колінз не я розприділяв  зони! 
*Звук тріщання динаміків* 
—Так пупсіки ми сідаємо придержіть штанці 
—Після легкої тряски десатний шатл сів, і після звуку розгерметизації кузову опустився трап. 
—Зняти фіксатори положення, виходио! 
—Вийшовши на зовні перед ними розкрився гірський район покритий густою рослинністю, синьовато-зеленого кольору що вказувало на своєрідний озоновий шар, хоч на рівень кисню це не впливало, проста особливість цієї планети напевне! 
—Я вас підберу через п'ять годин, а поки злітаю розвідаю наш квадрат.–Прозвучало із комунікаторів у всіх БоРДах 
… 
—Через декілька годин безкінечних спорів Пітера та Джейкоба і попутного відбивання від місцевих хижаків які були в декалька разів менші за бойові машини команда всетаки вийшла до скелі яка зовнішньо  виглядала дещо дивно, вона була усіяна печерами від низу до самого верху, ніби хтось щось там шукав 
—Пітер що скажеш? 
—Поки не знаю, треба роздивитись поблище, хоча в печеру мені йти нехочеться! 
—На сканерах форм життя більших аніж мозок Джейка я не бачу, думаю можна сходити перевірити—Почувся голос Луізи що вже заходила у печеру  
—Ти на що це натякаєш? 
—Нінащо! Просто гра слів 
—Ну в печері явно краще аніж вислуховувати ваші вічні спори  
… 
—Чуєте? —Легке завивання вітру 
—Це просто вітер! 
—Я і сам це прекрасно чую, це означає що ми підходимо до іншого виходу! 
—А що показують твої сканери Шерон? 
—Ну капітане у цієї печери складна структура і мені здається що вона явно не природнього походження! 
—Ти хочеш сказати що хтось чи щось, ці печери видовбало в скалі? 
—Скоріше що хтось! Я фіксую залишки кварцових порід невідомого походження… хмм? 
—Що таке? 
—Ці мінерали мають слабке випромінення, я такого ще не зустрічав 
—Воно несе якусь загрозу нам? 
—Точно незнаю но думаю що ні... 
—Чуєте? Вам це треба побачити!—Почувся голос Джейкоба із комунікаторів  
—Що там? 
—Ідіть сюди 
—Пройшовши трохи далі вони побачили вихід із печери чи може шахти, а на виході стояв БоРД Джейкоба на краю виступа що звисав над величезною дірою яка йшла вниз і по кругу на різній висоті виднілися десятки інших печер до самого дна цієї діри 
—Що тут Джейк? 
—Дивіться!—Машина підняла руку указуючи на дно велитенської діри, де знаходились десятки різних обєктів що нагадували машини і судячи з рослинності якою вони частково покрились вони там стояли вже давно 
—Шерон є пропозиції що це? 
—Капітане не хочу давати ранніх заяв, поки нероздивлюсь все з близька, но як на мене це явно не частина кореневої системи тих рослин що ростуть зверху на них 
—Є пропозиції як туди спуститись? 
—Тут метрів двадцять-п'ять не менше  можна прикріпити троси до скель і спуститись по них, або ж визвати наш десантний корабль, місця тут достатньо щоб він міг спуститись на дно 
—Зараз звяжусь з нашим, а ви дивіться незваліться туди 
—І що ви збераєтесь чекати? 
—Джейк ти можеш поспоти під тим каменем якщо хочеш!—Із сарказмом промовив лейтенант Шерон 
—Ну ти як хочеш то можеш прилягнути, а я роздивлюсь все з близька поки ви тут розважаєтесь!—Після цих слів Джейкоб  вистрілив двома тросами по лівий та правий бік у скалу і стрибнув в низ приторможуючи катушками від занадтто швидкого падіння, правда лівий трос вирвався із скелі машина Джейкоба набирала швидкість в сторону скалистої стіни  цієї діри, і щоб не розбитись об неї Джейкоб скинув і правий трос та перед самим приземленням запустив інерціонні гасителі призначені для десантування із летющого шатлу і з гучним грохотом та піднятим пилом приземлився на дно де були ці похожі на машини обєкти 
—Ей придурок ти там живий? 
—Ботанік ти кого придурком назвав, я зараз піднімусь і скину тебе сюди  
—Так він похоже неушкоджений! Капітане може його там залишимо? І заодно позбавимось зразу декількох проблем! 
—Коли ви вже перестаните гризтись? Колінз якщо ти поламав БоРДа віддам тебе механікам в рабство будеш сам відробляти—Прозвучав суворий голос із комунікатора 
—Все впорядку, тільки трос із скали витягнути 
—Що ти там бачиш?  
—Зараз секунду! Ухти… Хм… 
—Що там?  
—Це явно не ті макаки із гівна і палиць збудували 
—Це не макаки… 
—Пітер непридерайся, потом будете їх називати коліафактусами чи пірокаматусами як там у вас ботаніків заведено, для мене вони макаки 
—Не перестанете спорити я закрию вас у одній камері на місяць щоб ви наговорились 
—Капітане це похоже на якійсь машни для видобудку руди 
—Треба доложити на Неваду що ми найшли сліди розумного життя 
—Вас вітає ерт-експрес, викликали? 
—А ви швитко, нагадаєте мені поставити зірочку вам в додатку 
—Рада допомогти! Так що у вас є інтересного? 
—Та треба одного клієнта з дна цієї дири дістати 
—Оу Джейк, а у твоєї колишньої не такі вже і великі проблеми як ти розказував 
—Дуже смішно Карен 
… 
—Грузіться відвезу в кращі формі  
—Секунду, Пітер встанови маячок для дослідницької групи! 
—Я уже, можемо летіти 
—Чули новини?  
—Ми були в шахтах, так що звязку з Невадою небуло, а що там? 
—s2-alpha вступили в контакт із туземцями  
—Група Боловея? Надіюсь вони нестали зразу шмаляти у відповідь на найменшу агресію, нам ще війни невистачало 
—Пф яка тут війна вони живуть у шалашах групами по декілька сотень осіб 
—А слідів розвинених технологій небуло?—Поінтересувавя Пітер 
—Та ніби ні а що? 
—Та просто ті машини що були на дні шахти явно не з шкіри місцевих тварин та палиць зроблені, то був сплав висколегірованої сталі про споіб обробки якої навіть я затрудняюсь відповісти 
—Ну завтра можеш сам сходити запитати, а поки принцеса залізяк приказала до початку сутінок закінчити розвідувальну операцію 
—Знову це прізвисько!  
… 
—В невеличкій залі зібрались командири розвід груп та деякі із вчених із тих же груп доповідаючи про перші получені дані із нової планети 
—Перше і головне, Боловей що скажете по місцевих? 
—Ну це гуманоїди середній ріст яких трохи вищий за людьский розвиненими вони невиглядають і несказав би що несуть якусь загрозу нам 
—Я не про це, як думаєте можливо з ними мирно співіснувати? 
—Ну на початку вони нас боялись і ховались по своїх шалашах но зрозумівши що ми нічого неробимо як окрім що роздивляємось все довкола, то вони почали потиху виходити і роздивлятись нас із далека деякі навіть пробували торкнутись БоРДів 
—Тобто вони небояться п'яти метрових роботів? 
—Капітане на це в мене є пояснення 
—Ви про що, лейтенанте Шерон? 
—Ми у своєму квадраті наткнулись на шахту із високо-технологічними машинами, деякі з яких в декілька разів перевищували розміри десантних шатлів 
—Тобто ти хочеш сказати що вони високорозвинена цивілізація живуща в шалашах? 
—Ні, швидше високорозвинена раса що переживеє кризис після якоїсь катастрофи, можливо астероїд чи що інше. Я думаю що деякі із подібних машин ще можуть бути робочими і вони з ними зустрічались чи можливо чули про них, тому і небоялись наших 
—Як получите ще якійсь деталі доповідайте зразу! Гаразд, що там з атмосферою? 
—В найблищий тиждень ми закінчимо повторну стирилізацію екіпажу від земних вірусів та ще приблизно за тиждень наш квантовий компютер повинен видати формулу щеплень від вірусів виявлених на цій планеті 
—Добре як тільки закінчите щеплення відправте лінгвістів у їх поселення хочу знати що це за раса і що в них сталось! А до того часу продовжимо поверхневе спостереження… 
… 
—Знову місія!? Уже в четверте за цей тиждень 
—Джейк невже у тебе були якійсь плани? 
—Ліз, а як ти себе будеш почувати коли стоїш на березі смарагдового моря а скупатись неможеш? В мене враження що це все несправжнє, а зображення тільки якась відеогра з роботами 
—Я розумію що тобі нетерпиться, но якщо хочеш щоб твої причандали не відвалились раджу зачикати противірусних щеплень 
—Всі в зборі? Так а де пітер? 
—Вітаю капітане Грехам, так він же ш здається сьодні не в БоРДі, а в скафандрі із інженрною групою, я чула як він казав що сьогодні будуть розбирати ті машини в шахті 
—Ну тоді грузимось виліт за дві хвилини ми сьогодні стежимо щоб їх гризуни із шахти невикрали! 
—Зашибісь! Цілий день чавити гризунів в компанії десятка Шеронів 
—Я можу відправи тебе із групою a17-charli, будеш досліджувати активнісь вулкана 
—Між сауною і лопающимися гризунами я вибираю гризунів 
—А може з s13-bravo? я чув у них сьогодні цікава місія по дослідженню кислотних слимаків! 
—Гаразд не знущайтесь вже я зрозумів що в нас ще доволі цікава місія 
—А я вже надіявся що хоча б сьогодні мені не прийдеться відключати твій із Шероном комунікатор 
—Дуже смішно капітане 
—А мені покажите як їх відключити  
—Та запросто, відкрий параметри БоРДа зет тридцять-два… 
—А нічого що я вас чую? 
*Тридцять секунд до старту* 
—Всі пристебнулись? Вилітаємо 
—Карен ти знову з нами!  
—Ну принаймі поки ви незагубитесь в жерлі вулкана чи вас незїсть Карфус я ваш приватний пілот 
—А що таке “Карфус”?—Поінтересувався Джейкоб 
—Це восьми метровий хижий пернатий птах що літає на висоті декількох кілометрів та видає звуки похожі на каркання ворона, но непереживайте наша пташка для нього завелика здобич, нас він боїться принаймі поки ви на борту 
*Три…Два…Один* 
—Ну що погнали, не нагадьте мені в салоні! 
… 
—Цікаво металеві частини скріплені активним полімером, на рахунок щільності від пилу, води та шкідливих газів доволі ефективно но ненадто міцно 
—Лейтенанте як думаєте зможемо відкрити непошкодивши ці машини? 
—Секунду перенастрою ультразвуковий різак на більш широкий діапазон, тоді опшивка повинна сама знятись… 
—Капітане дозвольте пройтись по печері ато в мене голова закипає від їхніх балачок 
—Якщо зсблудишся залишемо тут! 
—Я недалеко, так щоб тільки нечути їхнії балачок 
—Зайшовши в одну з печер Джейк випустив декілька зондів що сканували ходи та формували карту та поволі йшов по одному з тунелів, як від одного з дронів поступив сигнал що він застряг 
—Ці машини неспроможні навіть літати нормально щоб незастрягнути 
—Джейкоб направився в сторону сигналу від дрона поки непобачив як він завис в повітрі і рвався в різні сторони намагаючись пролетіти в якому небуть із напрямків но був наче привязаний до повітря 
—Що за?ця машина вобше з розуму зїхала? 
—Джейкоб взяв рукою БоРДа дрона відключивши та закріпивши його на спині 
—Треба щоб його в кавоварку переробили тоді користь буде 
—Коли він вже збирався іти геть із за спини почувся знакомий голос 
*Ну що ж вітаю на моїй рідній планеті* 
—Що?—Промовив із великим подивом та різко розвернув машину Джейкоб 
—Перд ним була все та ж туманна постать із його сну тільки вже більш чіткою но всеодно прозорою, а зовнішньо вже було можна відрізни загальні риси та особливості цієї постаті, вона була схожа на фотографії місцевих туземців, високі із синім грубим волоссям та зеленоватою шкірою і очима що мали котячий зрачок що правда горизонтальний 
—Ти! Ти реальний? 
*Як бачиш!* 
—Стоп ти привид? 
*Ти про те що можеш крізь мене бачити жуків на стіні позаду?* 
—Так же ш привидів небуває 
*Хто тобі сказав? Так я і не привид но хоча близький до цього* 
—Хто ти? Ні стоп! Що ти таке? 
*Небійся я тебе не зїм! Пішли, я тобі дещо покажу* 
—Загадкова постать розвернулась та не поспішаючи направлялась по одній із шахт 
*Так ти ідеш чи ні* 
—Знову прозвучав голос в голові Джейкоба, і він поволі з осторогою пішов за туманною постатю у глиб шахти, вони мовчки рухались декілька хвилин поки не вперлись в тупик із завалу попереду 
—Що далі? Ми прийшли? 
*Ще ні! Дай мені хвилинку* 
—Ще через мить куча валунів почала розлітатись ніби в невагомості і прохід звільнився за яким була простора камениста зала 
*Це тут! Пішли!* 
—Увійшовши за туманною постатю Джейкоб побачив як поволі включились якійсь джерела світла що ледь світили но світла було достатньо щоб розгледіти сотні скелетів що заповнювали цю залу 
—Що тут сталось? 
*Вони ховались тут від солдатів імперії! Но як бачиш не зовсім удачно, їх найшли і завалили всі проходи обрікши на страшну смерть*  
—Це…це твої сородичі? Я… співчуваю 
*Ми тут не за цим*—Туманна постать підійшла до одного з скелетів на шиї якого красувався медальйон із трьома місяцями та сонцем по центру  
*Це мій учень!* 
—Я… я незнаю що сказати! 
*Нічого говорити непотрібно*— туманна постать указала на скелет і з його тіла піднявся медальйон і широкий браслет що був на лівій руці на якому був той же символ, ці два предмети почали підлітати до машини Джейкоба 
*Візми це тобі скоро пригодиться!* 
—Що це? 
*Медальйон означає що ти тепер мій учень, останній учень* 
—А якщо я нехочу ним бути? 
*Скоро ти зрозумієш що це єдиний спосіб захистити твій народ* 
—Від кого? 
*Скоро все дізнаєшся не спіши* 
—Гаразд а браслет тоді для чого? 
*Скоро сам зрозумієш!* 
—Прекрасно, піди втопися незнаю нащо но це потрібно! 
*Не треба сарказму я тобі зла не хочу і ти скоро сам у цьому переконаєшся* 
—Джейкоб акуратно взяв медальйон із браслетом та вкинув у пустий відсік для боєприпасів 
*Тепер іди, вони повинні бути похоронені щоб їх душі упокоїлись в обіймах трьох матерей* 
—Стій, а на мої питання ти відповісти нехочеш? 
*Непереживай зовсім скоро ми зустрінимось* 
—Вся печера раптово задрижала, із стелі почало сипатись каміння і БоРД Джейкоба рванув на вихід із шахти! 
—Блін невспіваю, мене зарас прибє цими булижниками, ну хіба що?!—Джейк запустив інерціонні гасителі на спині бойової машини і швидкість різко збільшилась із семтдесяти кілометрів за годину до ста-п'ятидесяти 
… 
—Що землетрус?—Відчувши поштовхи під ногами про себе промовив Пітер і з усіх комунікаторів почувся крик Джейкоба  
—Відійдіть від виходу з печери якщо життя дороге—І тут же між вченими та печерою появились БоРДи Ліз та Грехама які прикривали їх своїми спинами, а ще за мить із шахти на шаленій швидкості вирвався БоРД Джейкоба і зразуж вистрілив двома тросами в задню скелю над печерою щоб затормозити, від інерції машину потягнуло як на сильно розгойданій гойдалці і впечатало ногами в скелю над входом у шахту а за нею вирвалась хвиля пилу із дрібними осколками 
—Коли пилюка трохи осіла почувся голос капітана 
—Всі цілі? 
—Здається, що тут сталось? 
—Джейкоб ти де? 
—Я тут на горі! 
—Що зробив на цей раз? 
—Я нічого не робив все просто почало трястись, а із стелі почали сипатись куски каменю, а далі ви самі бачили… і ще дещо… 
—Що? 
—Немогли б ви мені допомогти ато я похоже застряг!—Коли пилюка остаточно осіла із скелі над заваленим входом в шахту виднівся БоРД із зламаними ногам які гострими кусками забились у скелю наче цвях у дошку 
—Ти памятаєш що я тобі казав якщо ти поламаєш БоРДа? 
—Ви казали що вітдасте мене в рабство механікам! 
—Правильно так що вітаю від завтра ти в розпорядженні Великого Віллі 
—Так, а я тут при чім це ж землетрус виноватий, а не я 
—Я поки незнаю як но я чомусь впевнений що ти і до землетрусу маєш відношення! 
—А може тоді хоча б не до Віллі, а до Аліни поки невідпрацю? 
—Ти зараз договоришся що я тебе у Віллі назавжди залишу! 
—Так точно в команду великого Віллі допоки невідпрацюю ремонт БоРДа 
… 
—Капітане розвідувальні групи повертаються з планети 
—Дякую Поуенс, збереш їх за пів години на нараду! 
—Міс Валлет, ще доктор Бікслі сказав що у нього є інформацію варта уваги та декілька питань 
—А він?... 
—Лінгвіст, він лінгіст міс Валлет 
—Він по вашому розпорядженню підготував та відправив у поселення місцевих жителів книги із зображеннями які повинні бути знакомі як нам так і місцевим та відповідними натписами  про їхнє імя нашою писемністю 
—Ти про самоучителі нашої писемності які я просила розробити? 
—Саме так! 
—Тоді запроси Бікслі на нараду із розвід-групами 
… 
—Джейкоб! Маленька людина із вагоном катастроф позаду, що ти умудрився зробити на цей раз? 
—Привіт великий Віллі—Перед Джейкобом стояв повний чоловік середнього зросту по лікті у мастилі і з не найкращим запахом із рота 
—Пішли сьогодні треба очисти від слизу кислотних слимаків декілька БоРДів щоб фарбу нерозїло 
—За що це мені—Проскиглив тихим голосом Джейкоб 
—Міччел, Ларрі, Дрейк, у нас сьогодні завдяки капітану Грехаму новий помічник, прошу любити і жалувати Джейкоб Катастрофа—Великий вілі підштовхув Джейкоба своєю громадною рукою по спині в пепед демонструючи його трьом іншим членам його команди 
—Привіт мене можеш звати Мічч, я тут відповідаю за програмне забезпечення, Ларрі у нас спеціаліст по магнетронних двигунах що встановлені на БоРДах і малих десантних шатлах, а Дрейк у нас груба сила, хоча всім іншим він каже що він висококласний спеціаліст по озброєнню та боєзапасу 
—Із десантного корабля  біля якого стояла група механіків один із БоРДів технічного відділу виволік безногу машину на грудях якого красувався номер “Z-32"  
—Єдріт твою на ліво! Йому ноги що місцевий динозавр відкусив?—Із круглими очима від подиву сказав Мічч 
—Ларрі ти ще хочеш на цю планету?—Штовхнувши ліктем в плече, та усміхаючись підстебнув його Дрейк 
—Саме так то був гіганський кам'яний монстр що напав на Джейка, но він не втік, а з відвагою кинувся на нього і обома ногами проламав пасть цій тварюці, а називалась ця тварюка стіна шахти на планеті—Ледь стримуючи сміх розповідав Віллі 
—Як ти умудрився відламати йому ноги? На БоРДах військового типу ж вуглецево кристалічна рама?—Поінтересувався у нього Дрейк 
—Мені більше інтересно як ти зараз на ногах стоїш? Від такої перегрузки в тебе мав позвоночник переламатись!—Додав Мічч 
—Не знаю може мені бракованого підсунули, а я тепер маю розплачуватись зішкрібаючи вонючий слиз із машин 
—Ну скиглити будеш потом, а зараз до роботи! 
... 
—Всі зібрались?—Прозвучав голос із відкривающихся дверей в кімнату де зібрались учасники розвідки із черговою доповіддю від капітана корабля, а на даний момент і руководящої особи усіма членами експедиції Саманти Валлет 
—Лейтенант Шерон запізнюється він прислав повідомлення що мусить провести якійсь маніпуляції із одним зразком добутим на планеті щоб його зберегти 
—Добре тоді почнемо без нього, доктор Бікслі мені сказали що у вас є що обсудити? 
—Так звичайно міс Валлет, я на рахунок книг які мали ознайомити місцевих із нашою писемністю тобто сполучення символів і получені в результаті слова накштолт «Сонце», «Місяць», «Зірки» і тому подібне... 
—Можна без деталей! В чому суть? 
—Ах так... місцеві на диво швидко вчаться нашій писемності, а деякі з них взагалі освоїли ті зразки повністю і стараються з нами спілкуватись 
—То це добре? Ми ж тоді зможемо швидше з ними спілкуватись ніж надіялись чи не так? 
—Саме так, но я б хотів запитати дозволу бути в числі перших хто спуститься на планету без скафандрів, після щеплень розуміється, я вже підготував додаткові матеріали і способи вивчення розмовного мовлення 
—Гаразд я даю свій дозвіл, можете готуватись разом із першими групами до відправки! Що в нас по флорі  і фауні на планеті? 
—Є декілька доволі небезпечних хижаків но якщо брати ситуацію загалом серйозної небезпеки виявлено не було, планету можна рахувати придатною для життя на ній людини... 
—Вибачаюсь за запізнення, що я пропустив? 
—Лейтенанте Шерон? Заходьте, нічого що стосувалося б вашої роботи! Так що за зразки потребували вашого додаткового часу? 
—При розбірці машин що були в шахті ми виявили об’єкт який я думаю можна рахувати мозком цієї машини чи може процесором, по даним мікро сканера там використовувались логічні елементи що самі формувались у складні структури за допомогою зміни електро-магнітного поля, тобто вони не були обмежені статичністю наших твердо тільних процесорів із логічними елементами що можуть получити тільки одиницю або ноль хоча їх і приходиться вчити виконувати операції дещо довше но у вузькопрофільній сфері вони на багато ефективніші що правда квантовий комп’ютер Невади в рази обходить його по характеристикам но непотрібно забувати що він у нас один! 
—Я рада бачити ваш ентузіазм, є ще щось по вашій місії? 
—Ну якщо не враховувати що Джейкоб всіх нас чуть не поубивав то все стандартно 
—Є ще щось що потребує моєї уваги? 
—... 
—Добре тоді залиште звіти на столі і можете бути вільні! 
*Сигнал від особистого комунікатора капітана корабля* 
—Слухаю Поуенс, щось сталось? 
—Наші розвідувальні дрони засікли дещо дивні сигнали, я думаю вам краще це побачити! 
—Гаразд, зараз буду 
… 
—Що тут  сталось? 
—Один з дронів засік  сигнал підпросторового звязку 
—Ви впевнені що це іменно він? 
—Точно сказати не можу, модифікацію деяких із дронів проводив особисто лейтенант Шерон після розсекречення даних про субквантовий передаччик! 
—Ви вже повідомили Шерону? 
—Ще ні ми чекали вашого рішення 
—Викличте його сюди! 
… 
—Що сталось капітане? 
—Дрон модифікований вами засік підпросторовий сигнал 
—Що? Де? 
—На планеті 
—Є картинка? Я можу пидивитись? 
—Ось дивіться тільки тут нічого немає тільки дерева і скелі 
—Секунду, так я зарас постараюсь детальніше все проаналізувати! 
—Шерон може це дрон дав збій? 
—Я розумію вашу недовіру капітане но він засік якщо і не такій же телефон то точно щось цікаве із використанням квантових  часток 
—Ти впевнений? 
—Я попробую об'яснити, в тому пристрої зв'язку що був на Крістофері Карті використовували квантові частинки, ну ті про які згадується в теорії кота Шредінгера, так от при поміщенні цього кванта в певну середу яка буде відповідати певним параметрам, тобто певній інтенсивності електромагнітного поля… 
—Шерон можна по суті? 
—Я говорю про те що при взаємодії із одним квантом можна заставити інший появитись в ідентичній сфері і при комбінації сотень квантів це можна назвати шифруванням вашого звінка при зміні найменшої інтенсивності дії середи на групи квантів в якій вони є, ви вибираєте кому звонити, а сигнал передається свого роду самим фіксуванням положення кванта чи його позитивною або негативною полярністю і формування із цієї свого роду азбуки морзе складний сигнал що формує голос, зображення чи якуйсь іншу інформацію 
—А яке відношення ця лекція про роботу того пристрою зв'язку має до того сигналу що фіксує дрон на планеті 
—Щоб утримати квант в однім місці потрібне певне середовище яке має спецефічне дугове електро манітне випромінювання, І цей дрон засік іменно його, так як більшість даних про наш пристрій звязку були відсутні зокрема ті олухи із спецслужб недодумались навіть кодування земного пристрою десь записати я хотів створити хоча б копію цього пристраю і настроїв дронів на пошук приблизно підходящого під опис середовища 
—Шерон! Ми чекаємо, я не на лекцію з фізики тебе сюди притягнула! Ти або зараз обясниш що з тим дроном або я тебе зараз прямо звідси викину провірити особисто 
—Він засік середовище в якому утримуються кванти і якщо я зможу його дослідити то думаю що получиться відтворити пристрій суб квантового звязку!  
—Тобто ми зможемо зв'язатись із землею? 
—Нуу, швидше за все ні міс Валлет, я не знаю ані кількість квантів у нашому пристрої ані тип поля утримання квантів 
—І де цей пристрій? Я нічого окрім дерев і гір не бачу!—Уже втомлений від лекіції Шерона сказав перший помічник капітана 
—Ось! Поки я говорив, а ви мене відволікали я провів георозвідку і знайшов пустоту у жерлі сторого вулкана, сстарі потоки магми відійшли при виверженні вулкану за декілька сотень кілометрів від цього вулкану пару тисяч років тому, сигнал іде звідти 
—Під землею? Ми зможемо туди попасти? 
—Поки не знаю, треба провести детальну розвідку, може є якійсь віхд  чи якійсь інший спосіб туди попасти, но якщо прийдеться копати це займе що найменше місяць 
—Можите відправити туди ще декілька дронів, якщо щось знайдите відправимо туди розвід групу! Якщо з допомогою цього ми не зможемо зв'язатись із землею то це не нагальна потреба. І ще, Шерон тобі б поспати в тебе мішки під очима завбільшки з мій кулак 
—Я не можу це залишити просто так! 
—Нікуди від тебе цей сигнал не дінеться як і все інше над чим ти працюєш, тобі треба поспати це приказ 
—Гаразд тільки настрою діапазон пошуку для дронів… 
—Негайно!  
—Слухаюсь, уже іду! 
… 
—Джейкоб ти ще довго возитись будеш із цією слизю?  
—Що вони блін із цими слимаками робили, та я блін навіть незнав про деякі місьця в БоРДах в яких є ця слизь! 
—Давай ускоряйся, а не патякай чи ти хочеш тут всю ніч провести? 
—Віллі можеш іти я сам закінчу 
—Як знаєш! Завтра не запізнюйся 
—Небійся не втечу я! 
—Ну тоді до завтра 
—До завтра! 
—Від смердючої слизі Джейкобу прийшлось очищувати машину майже до опівночі, після чого він підійшов до своєї машини яка  була приперта до стінки в майстерні із роздробленими ногами до колін, уважно роздивившись ноги Джейк попробував себе за спину, та підійшов до касети із боєприпасами що кріпилась на лівій нозі 
—Так що це у нас—Із певним інтересом прозвучали слова у повітрі, і Джейкоб вийняв із касети той самий медальйон та браслет запевнившись що на цей раз це все було реально 
—Учень значіть! І чому я повинен вчитись?... 
—Вкинувши медальйон до кишені, Джейк взявся роздивлятись браслет на зовнішній стороні якого красувався той же символ трьох місяців та голубого сонця по центру, сам браслет був із дещо дивного  матеріалу, який здавався легким та міцним в одночас 
—А ця штука виглядає стильно—Одівши на руку подумав Джейкоб 
—Після того як браслет опинився на правій руці Джейкоба на внутрішній стороні зап'ястя браслет видавав ледь замітне світло що можна було розгледіти тільки в повній темноті 
—На сьогодні вже достатньо! Пора спати 
… 
—Знову слимаки? Та ви знущаєтесь це вже в третє за цей тиждень 
—Можеш рахувати себе після цього спеціалістом по кислотній слизі!—Поклавши руку на плече Джейкобу сказав Дрейк 
—Може тоді замість мене займеш цю посаду? 
—Віллі казав що ти краще з цим справишся! 
—Та чорт забирай цього Віллі та цих прибитих ботаніків, якщо ці грьобані слимаки як мінімум лазерами з очей не стріляють я ними їх нагодую 
—Що за крики? 
—Здарова Мічч, та он дивлюсь на майстер клас по очищенні БоРДів від слизу 
—А тоді зрозуміло, я чого прийшов можеш допомогти погрузити мобільну лабораторію у шостий десантний корабель? 
—А де всі? Що ти аж за мною прийшов! 
—Так усіх на щеплення зібрали преде першою висадкою голими, а в погрузочному тільки механіки і боти яким я б і гирі грузити недовірив 
—А ми коли на планету спустимось? 
—А я відки можу знати? Піди он у принцеси залізяк запитай 
—Ти що думаєш я з глузду зїхав сам іди питай 
—Джейк, а ти як? Ти ж також пілот БоРДа нехочеш допомогти? 
—В даний момент я швидше особистий мийщик машин, такщо давайте без мене 
… 
—Капітане все готово до висадки наукової експедиції без скафандрів 
—Можете починати 
—Слухаюсь! 
… 
*звук із динаміків загального оповіщення*—Завершити перепровірку всіх систем, персоналу що входить в десантну групу зайняти свої місця, відстиковка десантного шатла номер шість відбудеться через тридцять секунд 
—Говорить пілот десантного шатла номер шість, старт двигунів за десять секунд, після старту ви відчуєте легку стряску прозьба не хвилюватись 
… 
—Капітане чотири спейс-файтери проводять розвідку зони посадки інші шість винищувачів супроводжують шостий десантний корабель, сам же десантний корабель відстикувався і направляється в зону висадки 
—Виставте ще один із РоФів на орбіту нід зоною висадки 
—Ви впевнені? 
—Краще нехай буде там і нагода ним скористатись ніколи неприйде аніж він буде потрібний, а його там не буде, і ще давай припаркуємо Неваду в каньйоні на найблищому до планети місяці 
—Капітане можу дізнатись причини таких дій? Ми ж ні від кого не ховаємось? 
—Поки не знаю, но якщо на планеті є сліди розвинених технологій може бути і якесь озброєння, просто нехочу щоб по нам вікрили вогонь якщо ці туземці тільки притворяються відсталими  
—Вибачаюсь питання було неумісне 
—Нічого Поуенс 
… 
—К-а33 викликає К-17 
—Фарроу на зв'язку капітане 
—Ти куди подівся мать твою? 
—Так же ш виконую першочергове завдання, проводжу розвідку з повітря 
—Яка нахрен розвідка, тебе на тисячу кілометрів віднесло 
—Я уже підлітаю 
—Фарроу що біля тебе робить бойовий дрон? 
—Незнаю командире, щось увязався за мною і літає! 
—Фарроу ти знову на перегонки літаєш? Форроу ти мене чуєш? Хто керує тим чортовим дроном? 
—Незнаю, по даним він під котролем когось на Неваді 
—І за що мене закарало цим хлобчиськом у команді 
… 
—Джимі хто тебе так літати вчив я тебе на бляшанці з кулеметом зараз обставлю—звучав голос Карен по закритому каналі звязку у кабіні Джима Фарроуа 
—Це ми ще подивимось 
—Якщо я першою долечу будеш кукурікати під столом 
—Тоді якщо виграю я, то ти пробіжишся голяком по житловим коридорам 
—Розмріявся! 
—Дві машини різко ускорились у напрямку висадки великої групи вчених та воєнних, граціозно вихляючи між крутими скелями та рідкісними деревами що проросли на понад двісті метрів в гору 
—Я виграю, готуйся кукурікати 
—Навіть не надійся—Щоб не програти більш легкому та маневреному дрону Джим запустив крейсерський режим який був призначений тільки для відкритого космосу в звязку з чим відчув сильні перегрузки та все ж вилетів із широкого каньйону першим де вже виднілась зона висадки великого двісті-шесдисяти метрового  корабля що завис для приземлення в декількох кілометра від найбільшого поселення що було на планеті, і вже святкуючи перемогу Джим мало неврізається в одного з розвідувальних дронів  
—Хто цю бляшанку сюди відправив? Мене це відро з болтами мало невбило, що ще один, два, три? Та нахрена їх стільки тут? 
—Запитаєш в Шерона з розвідувальної 7-б, він щось шукає довкола цього потухшого вулкана 
—А ти не переводь тему тепер ти маєш пробігтись голою по жилому секторі Невади 
—Хіба в твоїй хворій фантазії, якби я була на спейс-файтері ти б ще в носі колупався як я була б вже на фініші 
… 
—Невада це Фортеця шість, приземлення успішне починаємо вигрузку 
—Фортеця шість прийнято, раді це чути і бажаємо успіху 
… 
—Докторе Бікслі пішли, вигрузкою апаратури займуться і без нас, потрібно спочатку встановити мобільну лабораторію 
—Я тільки обучающі книги візьму щоб потом їх не шукати… так ще секунду… все я готовий можемо іти