2. Ти знаєш, що ти — німфоманка? І нова сексуальна секретарка бонусом. А ще перереплутані CEO та SEO

АРС

В чаті всі здавались дружелюбними і приємними. Але моя майбутня помічниця все ще не написала, а я ж сюди прийшов тільки заради неї. 

— Ого-ого, що ти там робиш? — з-за плеча в телефон зазирнула Катька. — Чатики? Серйозно? 

— Тут є моя нова секретарка, тепер і я додався, — серйозно сказав я. — Блін, хотів перечитати попередні повідомлення, але вони виявились продуманими і для нових учасників попередні повідомлення зробили невидимими. 

— Ну це логічно, — Катя усміхнулась. — Раптом в чат заявиться чийсь чоловік чи щось таке... А там якийсь вірт!

— Та ну тебе, це груповий чат, який вірт? — я теж усміхнувся. — Хоча назва тут дійсно дуже промовиста, «FYR».

— І що тут промовистого? — вона вигнула брову. -— Хоча ні, не відповідай, — Катя обійняла мене за плечі зі спини.

Її груди притиснулись до мене і це було приємно, дуже приємно. 

— Катюхо, я так не попрацюю, — я продовжував дивитись на неї через плече. 

— Арсе, ну що ти, давай попрацюємо разом... — вона почала водити долонями по моїм плечам. — Точніше, не так... Давай я тебе розслаблю. Он який ти напружений... 

— Ти знаєш, що ти — німфоманка? — запитав я, усміхаючись.

— Ні, я не німфоманка, я тренерка, ти ж сам знаєш...

— На пілоні, — додав я. — І тренерка ти тільки три рази на тиждень, а вночі...

— Ну що я можу зробити, якщо я люблю своє тіло? — прошепотіла вона мені на вухо. — І не тільки я.... — на цих словах вона торкнулась губами моєї шиї. — Не тільки я його люблю, правда? 

— Така самозакохана... — прошепотів я, облизуючи губи.

— Скажи це...

— Добре, — я усміхнувся і потягнув її собі на руки...

Всадив на себе так, щоб вона сиділа обличчям до мене. 

Катюха часу не гаяла і одразу потягнулась до моїх губ. Телефон довелось відкласти, щоб зайняти руки дечим більш приємним. Все ж, я ще той поціновувач жіночої краси і Катюха вже точно була практично ідеальним експонатом... 

— Я обожнюю... — прошепотів я їй на вухо, торкаючись його губами. — Люблю твоє тіло.

— Знаю, — прошепотіла вона у відповідь, злегка відсторонившись від мене і зазирнувши мені в очі. 

Потім усміхнулась, і потягнулась вперед, до моїх губ. 

Поцілувала, паралельно погладжуючи маленькими вправними долоньками мій прес.... Ох, що вміли ці руки... І авжеж, губи.... Одна думка про продовження змушувала забути про всі чати та інше... 

І який нафіг онлайн, коли є таке?... Та ще й без дурних зобовʼязань....

***

— Чорт, Арсе, бляха, давай вставай! — смачно вилаялась Катька мені на вухо. — Ти проспиш свою роботу!

— Не може такого бути, я завів три будильника, я ніколи не просипаю... — сонно пробурмотів я, повернувшись до неї і притягнувши її до себе, так і не розплющуючи очей. — Давай поспимо ще трохи, до сьомої....

— Арсе, вже восьма! На яку тобі на роботу?!

— Що? — я різко розплющив очі. — В мене сьогодні перший робочий день, мені не можна запізнюватись!

— Але ти власник, можеш робити, що хочеш! — не погодилась вона. 

— На власнику ще більша відповідальність, Катюхо! — я швидко виліз з-під ковдри і пішов до дверей до ванної, яка була прямо при спальні. —Хочеш, поспи ще, ключі покладеш під килимок. 

— Окееей, — протягнула вона. — Тоді я — спати. О котрій ти сьогодні повернешся? 

— Без поняття, будемо на зідзвоні, все, пішов, — відповів я і пішов до ванної...

***

Коли вийшов, помітив, що ця лінюха вже во всю сопить на моєму ліжку. Ну що ж, вона заслужила... Вчора відпрацювала на всі сто, хай відпочине. 

Я пішов до шафи, дістав один з костюмів, які підготував спеціально для цієї посади. Костюми не мали бути надто ексклюзивними, але все ще мали бути фірмовими і дорогими. В нових фірмах я завжди прикидався СЕО, а не власником, щоб побачити реальний стан речей. А щоб все виглядало правдоподібно, треба було не проколотись в деталях. Тому все, починаючи від одягу і закінчуючи житлом та машиною, на час цього періоду я міняв на більш дешеве. 

Коли вдягнувся і повністю привів себе в порядок, то накинув пальто, взяв сумку з доками і вийшов з квартири. 

Так, пальто можна було і не вдягати, бо мені треба було спуститись всього на один поверх, щоб опинитись в своєму офісі, який розташовувався на найвищому поверсі з тих, що належали фірмі... Вище була тільки моя квартира в один поверх.

Щойно ліфт приїхав, я зайшов всередину, натиснув на необхідний поверх, і буквально за мить доїхав туди.

Коли двері ліфту прочинились, переді мною відкрився коридор. Я вже знав план будівлі і розумів, куди треба йти далі.

Працівники звертали на мене увагу і вітались, хоч і не знали, що я — їх новий СЕО.

За столом приймальної директора сиділа мила мініатюрна білявка в білій блузі.