Усе це хибне...
...Втрачене минуле і більше нічого. Вона роззирнулася. Знов...
Звідусіль чувся сміх.
- Підійди, я можу показати тобі правду.
Вона ковзнула в іншу сторону. Голос його був не загрозливим, але вчувалося в ньому щось (не)спокійне. - Так робить і янгол, коли хоче, щось пообіцяти...або узяти.
Тобі ж потрібне моє життя?
Він посміхнувся без злості, без лукавства, але дивився з якимось розумінням. Очі не віщували нічого хорошого.
Своїм мовчанням чоловік, ніби випробовував її на терплячість, але навіть витримки не залишилось. - Ну ?
Звуки долинали звідусіль. Хотілося, щоб це припинилося, але усі то вибігали на вулицю, то поверталися.
Вона занурилась у роздуми. Треба було по справжньому усіх здивувати, адже "так не ходять й ніхто таке не купує".
Звісно, значно краще бути, як усі, й ходити у звичайних шкільних туфлях. Дівчина з тугою подивилася на свої маленькі, охайні балетки. З великою тугою закривши шафу, вона вирішила один-єдиний раз прислухатись до Герміони.
Акуратно розправивши тонке волосся, вона подивилася на годинник.
Треба було скоріше дійти до кімнат Драко, щоб віддати конспект.
"Пертися аж 20 хвилин у дальні підземелля...Пречудово!"
Знак Слизерину сховався під волоссям, вона склала шалик Герміони та закрила комірку. Десь почулося :
"А леді йдуть.. та все не йдуть, бо плутають.."
Регіт Якслі все ніяк не стихав. У іншій кімнаті пролунав голос :
- Не забувай, як якомога скоріше повернути мікстурку Снейпу. Бо він і мене, і тебе зжере.
У відповідь дівчина не стрималась та фиркнула.
- Звісно... - голос її ледь не зірвався, адже широкий пояс для стягування талії зачепив руку. Декілька голок, ледь не зачепили долоню.
Вона відкинула теплу тканину з широким поясом. Вона так і не змогла здогадатися, яка падлюка придумала вшивати під тканину таку штуку. А от Герміона навпаки завжди була задоволена. "Корсет сприяє красі та підкреслює принади."
Вона ще раз прокрутила ці слова у голові, але так і не зрозуміла, що воно там могло підкреслювати... Хіба, що твої нічні жахи та алергію.
Треба було знайти сукню, яка б принесла хоч якесь полегшення в її "життя". Цілодобове "позитивне пекло" з Локонсом.
Дівчина зіщулилась від думки, що буде, якщо Герміона знову розійдеться й зійдеться з Кормаком. Сьогодні у них з Герміоною був великий день.
Может все ж таки день зжери мене, поцілуй та не вдавися ?
Дівчина відволіклась та з цікавістю підійшла ближче до дзеркала та взяла ще один варіант. Чаклунка ще раз приміряла сукню, ця була більш довга та простора. Великим плюсом було те, що сукня була з довгими рукавами та майже натуральною тканиною, до того ж ще й корсет був тонкий, він не випирав та не тис на грудну клітину...
Корсет був унизу прямісінько на талії, але мінус був й досить помітний. На поверхні усієї тканини були блисківки.
"Зараз ти сама собі ж задурюєш голову" (Хтось змарнував велику кількість грошей, так?) Підозри чаклунки зросли, коли вона відчинила шафку та побачила, ледь видиме плаття, сукня була барвиста.
Звичайна міні-сукня, але от до неї хтось доклав рук.
"Метелики. Стоп, але й на цьому якесь блискуче... Фігове ж в тебе бачення моди."
- Прямо "варіація Попелюшки"! Дякую, Герміони... - дівчина засичала від безпорадності й заховала сукню слизеринки назад.
Вона знов звернулася до дзеркала, але воно їй не відповіло.
Скільки б вона там не стовбичила, краще не ставало.
- Гаразд. Я не на першому курсі, а тому наслідки не мають значення.
Їй навіть не довелося діставати паличку :
- Тергео. Та ні... Терге-О - рвучкий вихор пройшовся по усій тканині.
Дівчина навіть декілька разів покрутилася по кімнаті, але звісно ж її досягнення не оцінили. У них в кімнаті нікого не було, навіть кіт вже змився. Залишався фінальний штрих, залишалися застібки.
Швидким помахом, дівчина підшила тканину у плечах були помітні невеличкі прогалини, але все було пристойно.
Хтось майже не розбив макітру о двері похитнувшись, фігура закряхтіла.
- Руквуд! - у чаклунки ледь сердце не вистрибнуло. Дівчина намагалася приховати своє невдоволення. Виходило не дуже.
- Слухай, схоже моя вона... пішла до моїх друзів. Може складеш компанію? Гадаю, вони ще не бушують але здається Кребба вивернуло.