хаос в темряві нічній

Впізнаю

Впізнаю тебе в нетвердій ході підпилих чоловіків

Впізнаю тебе в людях у формі

Впізнаю тебе в робочих на будівництві

Впізнаю тебе, впізнаю

Але зовсім не бачу

 

Пам'ятаю загрубілу шкіру твоїх рук

І захват в голосі під час цікавих розповідей

Пам'ятаю на дотик твою куртку

І запах накуреності, який так не любила

 

Радію, що позаминулого літа зламалась машина

І ти проводив мене на потяг теплими темними літніми вечорами

Чи це було останнє літо, коли я могла тебе обійняти?

 

Ця рана завжди болітиме, так?

 

Де ти, пап?

 

28.02.25




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше