хаос в темряві нічній

Отак, здається, більше не напишу...

Отак, здається, більше не напИшу

Ні стрічечки, ні жодного віршА

А потім раптом помічаю:

Бринить, горить моя душа!

 

І десь, і звідкись виступає рима,

І кличе ритма за собою.

РазОм наносять вони грима

І я стаю ураз малою.

 

Вони керують й верховодять,

Вони кепкують і кричать;

Повільно з розуму так зводять

Що вже не хочеться мовчать!

 

І я складаю тії рими,

Танцюю з ритмом у словах...

Я з ними ніби балерина,

Що ледь жива, але жива!

 

Живу в словах я і у римах,

У танці ритму й світлі букв.

Без них була би я незрима,

Без них про мене б ти забув.

 

16.01.24




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше