Розділ 12. Екстра-розділ. Його велика помилка.

   - Дивися,як сонечко плаває у моїх долонях ! Ой...Воно втікає від мене-сміється,біжучи  кучеряве чорноволосе смугленьке дівча із  очима бурштинового  нефільтвованого світлого пива ,наче виготовлене із хмелю,у долонях якої зачерпнута водичка,у якій плаває та виблискує своїм промінням Катарське сонце.

    Юнак років 18 догнавши її на березі океану,взявши  фарфорове личко у свої руки і поцілувавши  у чоло сказав:

-Маріам,я для тебе дістану  сонце і ніщо мене не зупинить,коли закінчу авіаційний коледж і навчання в Манхетані на факультеті міжнародного менеджменту,хоч можу дістати й зірку і назву її в твою честь ... Тільки скажи що ти хочеш і все буде у  ніг,хоч положу весь Катар до твоїх ніг.-Мовив юнак повернувшись на літні канікули у Катар з навчання. 

-Даніель,не говори цього ,я не знаю що чекати від твоїх батьків завтра і мені не потрібен весь Катар,достатньою буде і однієї людини яка розділить зі мною всі моменти реалій.

     Маріам була єдина кохана і дівчина Даніеля,у них була різна кастова приналежність він син багатих батьків,а вона донька  прислуги ,де працювала її мати у будинку Еміра. З самого початку Емір та його мати Домініка були проти стосунків між донькою  простолюдинки та мультиільйонера батьківської імперії.Їм подобалося в  цій дівчині її вдячність, за те ,що  вони дозволяють матері працювати на них і платять їй зарплатню,хоча і не раз дорікала вона доросла дівчина яка може себе утримувати.Домініка пропонувала на вибір достойних кавалерів,які б могли подарувати Маріам безтурботне життя.

   Даніелю ніхто не потрібен був на той час,він завжди мріяв закінчити навчання ,влаштуватися на роботу,забезпечивши їм прекрасне житття.Йому не потрібні були ані компанія батька,ані все амйно яке після смерті належало б йому. Через це у нього з батками завжди були напружені стосунки.Кожен із батьків перетягував його "покривало турбот" на себе,не даючи особливо великого йому вибору та і власне його і не було.

                                                                *****

  Одного літнього дня він вмовив дівчину полетіти з ним на вертольоті батьків,не повідомивши їх та техперсонал їхнього особистого підземного та технопаркінгу:

-Даніель,я боюся ! А що якщо раптом двигун відмовить чи щось піде не так і ми упадемо ?

-Маріам,кохання моє, я все перевірив ,техобслуговування він пройшов,ліцензія є,все буде окей.

    Раптом вертолітна панель почала блимати червоним кольором із звучанням попереджуючих знаків і кнопок.На екрані пілота висвітилося :"Увага ! Відмова лівого двигуна! "

-Даніель,ми падаємо...!!!

    Він намагався взяти ситуацію під свій контроль перейшовши із автоматичного управління на ручне,але він переоцінив свої можливості,сідаючи за штурвал самим ,не взявши із собою другого пілота.Вертоліт упав в океан,а вони евакуювалися з нього по повітрю парашутами,приземлившись у воду . 

    Вона без тями... Разом із нею випливли на сушу:

-РАЗ,ДВА ,ТРИ І ВДИХ....ПРОШУ ,ОТЯМСЯ !-надаючи невідкладну допомогу при загрозливих станах,дотримуючись протоколу він здійснював непрямий масаж серця із компресіями,вмштовхуючи із її грудної клітки воду.

     Її госпіталізували,але  при наданні клаліфіковної лікарської допомоги,було діагностована соціальна смерть,протримавши її на апаратах штучної вентеляції легень та контролюючи вітальні функції,так вона пролежала на шпиталівському ліжку два місяці,будучи забезпеченою належним доглядом та індивідуальним постом біля неї. Матір дівчини пішла з будинку Еміра і Домініки зі скандалом,звинувачуючи їхнього сина у скоєному :

-Ваш синочок ,це останнє гнидливе створння яке відкупиться за будь-яку ціну за ваш гріш ! Подавіться своїми подаяннями не буде йому життя в майбутньому!!!

  Це була його найбільша помилка-одна ,єдина...сісти за штурвал і припинити її страждання увівши велику дозу адреналіну ,заплативши за довідку про її  біологічну смерть внаслідок зупинки серця,не вказавши основоного діагнозу та винагородивши лікарів за їхнє мовчання ...але цей важкий вантаж він по вечорах запиває коньяком в усамітнюючись ,дивлячись на її фото яке зроблене в юності.

   Про це не знає ніхто-хоч совість і гризе...

-