Розділ 3. Серйозна розмова.Півтора кроки до нового життя.

                                                                        В салоні автомобіля :

- У тебе всі документи зібрані  при собі ?-,зненацька запитав брат у своєї сестри,тримаючи свою елегантну кейс-сумку при собі.

-Всі.Проблем по  ідеї немає виникнути з перельотом.Залишилося тільки дещо підзібрати з особистих речей,- впевнено,відповідає моя подруга,спостерігаючи за дорогою та водячи машину.-Тобі хіба можна в твоїй робочій формі ось так розгулювати по вулиці ?-Додала Ад.

-Не можна,але я вже це правило порушив.Жартую... у мене сьогодні був рейс сюди,помінявся з одним пілотом,а на один день попросив заміну,так як мені необхідно дещо звірити з тобою,перед тим як ти будеш подавати документи в Qatar International Airlines.

       Ми підї'жджаємо до чудового двохповерхового будинку,гул двигуна затих.Дощ перестав періщити."Адель,дай мені ключі,необхідно дістати свій багаж"Вона підкидує  їх у повітря зі словами:"Всіх чекаю всередині",на що він їх хвацько із моментальною точністю та спритністю їх ловить. Ад зайшла перша в будинок,але раптом як тільки я зібралася ввійти в будинок,моя дитяча «котлетка »попрямувала до багажнику машини,і зупинив обернувся,коли я виходила з салону машини.Неоднозначно подивишись,приглядаючись чи я від нього нічого не приховую:

      -Зачекай,у мене до тебе питання...мама знає ?- Поки він витягував багаж.

   Я мотаю головою,вказуючи що вона не знає про мій майбутній відліт.Мене покрило всю холодом,я дивлюся на нього переляканими очима:

-Добре,заходь  всередину ... потім поговоримо.

                                                                    ***

      Всередині панувала тепла та сімейна атмосфера.Місіс Ліана особисто накриває на стіл в сімейній вітальні, від ізобілія цих наїдків здається стіл під ними ось-ось прогнеться. Містер Кріс ,очевидно вийшов зі свого кабінету,пожимаючи руку своєму сину та хлопаючи по плечу як це роблять справжні друзі чи партнери по бізнесу.Вирішила піду на кухню допоможу Ліані та Адель.Бачу як моя бамбіна робить канапки,а Ліана прикрашає закуску.Відразу видно ніхто нікого не докоряє навіть за дрібницю,кожен по-особливому поважає члена своєї сім 'ї. Інколи,я Адель заздрю,це навіть неворожа заздрість. Ні...навпаки -дружня,вони як талісман інь-янь одне гармонійне ціле.Рукава мого квіткового плаття закочені по самі лікті.Ліана:

- Адель,наша красуня прийшла тебе провідати!-,сміється міс.

-Чим можу вам допомогти ?

-Якщо хоч можеш нарізати фрукти.-Бере доску для нарізання фруктів і дає мені.-Матусю,дай ніж

- Камілла ,склала б  краще компанію нашим  сталевим гайворонам...-,Ліана дає мені ніж,і підморгує.- Пам'ятаю ти завжди хвостиком ходила за Одісом,і обоє піддівали одне одного .Не було приводу щоб хтось один з вас не плакав.Ось коли  йому було 18 захищав тебе,навіть за Аделлю так не трусився,як за тобою. Я була би не проти мати таку невістку.

-Мамо.Ми з тобою говорили на цю тему-підходить Одіс і цьомає її в щічку.

- Споіваюся ви не сумували ?-Запитую я.-Ай!

-Де аптечка Адель ? Піду візьму...-каже мій друг дитинства.

-Що ж діти,ви розберетеся тут самі,а я виношу закуски і ми вас чекаємо за столом.

-Зараз принесу!- почимчикувала Адель на другий поверх,очевидно що у ванну.

                                                                     ****

Ми залишилися удвох...мені ніяково.Обернувшись до умивальника,щоб змити кров зі свого пальця.Ніяково... сцена наче із сопливих мелодрам...Спектно.Чую хтось ледь-ледь  дихає в мою біляву потилицю,поклавши свої руки на талію.Хватка у нього будь здоров ! Міцна... Не вибратися зараза !

-Сумувала за мною,Булочка ?

Не забув!

- З якого б це дива ? 8 років... не цікавився як я поживаю. Може мені було погано...

- Наївна,однак... Біля тебе була твоя найкраща подруга,моя сестра... Все-така  ж гостра на язик залишилася.Нічого не змінилося !

- Ти глибоко помиляєшся !

-Цікаво,від сестри я почув що ти збираєшся з нами до Катару.Що буде якщо про це дізнається твоя мама ?

-Не смій ! Чуєш... Їй про це казати !

Раптом нас перервали.Він швидко відсторонився від мене.Прошепотівши:

- Я сьогодні прикрашу твою нічку ...

-Та пішов ти !..- випалила я йому в лице ляпасом зі злістю і пішла геть до гостей. 

                                                                       ****

За столом всі приймали активну участь в спілкування,тільки я відчувала якусь відчужденість,наче не в своїй тарілці.По мені лиш  зрідка ковзав погляд оксамитових очей,які на перший погляд здавалися ніжними з нотками серйозності,але це лиш пелена...Розчарована... Це життя в чужій країні плюс його робота змінила його в гіршу сторону,він дуже вміло вистилає туман перед очима,що він здається одним з позитивної сторони,можливо я помиляюся.Це зовсім інша людина до і після.

          Після  наших посиденьок,котрі супроводжувалися чаюванням,місіс Ліана вмовили залишитися на ніч у  них,виділивши окрему кімнату.Я виходжу з кімнати  щоб здійснити вечірній туалет у ваній,чуючи голоси,Адель і Одіса.Двері подруги були привідкриті :

-Все нормально з резюме ?

-Звіривши їх з твоїми документами та свідоцтвом все співпадає...але вони всерівно все по своїх лініях і базах канирити будуть. Ти була відмінницею.Закінчила з відзнакою для них це перевага,хоч і маленька і не стільки суттєва,аби володіла вільно англійською

-Слухай,допоможи,будь ласка,надіслати резюме Камілли.

-Хочу сказати що це не обговорюється... але,ок.

О,ні ! Він зараз вийде і застане мене тут за підслуховуванням.Незручне амплуа.Я  не встигла...

- Мама не вчила що підслуховувати некрасиво.Гм...

- Я взагалі направлялася до ванної.

      І швидко зникла з його очей. Повертаючись в піжамі з рушником на шиї.Біля моїх дверей стоЇть постать, включивши ліхтарик.У мене серце чуть не впало за п'яти...Біля моїх дверей, стоїть й спершись його постать . По одній стороні його кімната в кінці коридору поруч через дві пусті кімнати,ванна.Кімната Адель і моя по другій стороні,моя кімната знаходиться через одну біля кімнати подруги.В домашніх капцях в білій футболці та сірих спортивних штанах.Я оглянула його статуру і про себе відмітила,що  в міру спортивні накачені м'язи рук в тренажерному залі і його прес,занадто добре проглядаються,хоч футболка і не прозора,наче вимальовані як на картині.