Зустріч з Мореною

Вдосталь поблукавши лугом, намилувавшись захоплюючим різномаїттям польових (а не виведених в спеціальних умовах) квітів, наслухавшись веселого пташиного співу і відчуваючи себе вдосталь відпочилою й повністю заповненою енергією, зрозуміла, що вже час переходити до спроби зв'язатися з Мореною.

Огледівшись вибрала зручну місцинку і присіла на прогріту сонечком траву. Зробила кілька глибоких подихів, для кращої концентрації на цілі прикрила очі. Відкинувши навколишні звуки та відчуття, зосередилась на образі Морени та намагаючись відчути або побачити нить, що поєднує нас. Довгий час нічого не виходило, щось постійно збивало концентрацію: то травинка невчасно залоскоче, то птаха голосно зацвірінчить, коли здавалося вже бачу прозору ледь помітну нить. Й все доводилось починати нову. Вдих, концентрація, візуалізація — знову і знову.

Але після чергової зірваної настирливим дзижчанням бджілки спроби я вирішила, що слід відпочити й поповнити витрачену нас проби енергію. 

Лугові краєвиди вже набридли і я вирішила, що час змінити місце відпочинку.

Прикривши очі у всіх подробицях уявила гори, стрімку крижану річку і водоспад, яким вона стає зриваючись з високого схилу. Інші деталі місця домалює підсвідомість. Кілька ударів серця й мало не глохну від гуркоту спадаючої з висоти води. 

Деякий час насолоджувалась чистим гірським повітрям, водяним пилом осідаючим на мені коли я занадто близько підходила до водоспаду та просто неймовірно живописними гірськими пейзажами.

Відчувши себе готовою до нових спроб, знайшла зручну брилу і розмістилась на ній.

Цього разу я вирішила розгледіти нить в астралі. Вдих-видих, повне розслаблення і відчуття польоту. Розплющила очі, огледілась. Так  я саме там де й хотіла опинитись. 

Для мене астрал виглядає, як космос. Кожна аура — яскрава зоря, що поєднана з іншими великою кількістю різноколірних сяючих нитей. Ниті теж різні: сяючі й тьмяні, світлі й темні;товсті, тонкі чи майже прозорі; міцні та ні. Це залежить від людей та їх взаємовідносин. 

Таким чином утворюються "сузір'я". Вони з'єднуються з іншими й створюється відчуття, що ти перебуваєш в космосі.

Зосередившись на своїй аурі розглядаю ниті поєднуючі мене з іншими, але їх доволі багато і мені майже одразу стає зрозуміло, що швидко впоратись не вийде.

Потрібно розсортувати ниті, але завдання ускладнюється тим, що доторкатись до них без нагальної потреби не варто. Тому що тебе віднесе в ментальний простір цієї людини, а повернутися ой як не просто й це за умови, що захисту немає. В цьому разі й убити може або сильно травмувати.  

Спрощує задачу те, що мені потрібна нить, котра йде далеко за межі близьких до мене "сузір'їв".

Шляхом проб і помилок мені вдалося виділити в окрему групу найдовші ниті. Їх виявилося всього п'ять. Дві були геть тьмяними й тонкими та з'єднували з людьми з якими спілкування припинилося доволі давно і ці ниті скоро зникнуть.

Ще дві — Сірі та Рем, які вирішили пошукати легенди слов'янських народів, тому відправились подорожувати.

А ось остання, на мою думку, з'єднувала мене з Мореною. Нить була безбарвною, але з пробігаючими по ній золотими іскорками та міцною.

Зібравшись з думками вирішила, що найкращим буде відправити по ниті ментальне прохання про допомогу з уточненням, що це стосується Нейгени. 

Що і зробила все чітко сформулювавши.

Ледве мій ментальний посил доторкнувся до ниті його всмоктало всередину й обліпивши золотими іскорками потягнуло вгору, такий собі ліфт вийшов.

Зачекавши деякий час й не отримавши відповіді, я вирішила повертатися в реальність. 

Тим більш, що на миттєвий результат і не очікувала. Послання відправлено і це головне. А можливість нашої зустрічі залежить від Вищої.

                                                             *   *   *

Це був звичайний грудневий день. Через десять днів у Гоґвортсі почнуться зимові канікули.

Вернон вирушив до головного офісу на зустріч з партнерами та для підписання кількох важливих документів. Так фірма "Граннингс" все ще належить чоловіку. Вернон призначив свого заступника на посаду гендиректора компанії, який і розв'язує всі питання в середині компанії, які пов'язані з офісами та працівниками. Проте на зустрічах з новими постачальниками чи іноземними партнерами, а також на підписаннях будь-яких угод він присутній особисто.

Лілі та Джеймс засіли в Родовій бібліотеці в пошуках хоч якоїсь інформації про Вищу.

Я ж займалась дуже важливою справою, а саме написанням листів Гаррі та Дадлі.

В цих листах я висловлювалась про недоречність їхньої поведінки та про негативні наслідки їх пригод як для школи, так і для них самих. Якщо взялися жартувати над кимось, то потрібно вигадувати щось, що не принесе шкоди та проблем здоров'ю ні їм, ні їхнім жертвам. І взагалі — хочете перевершити своєю дотепністю Мародерів, котрих так старанно наслідуєте?  Не попадайтесь та не лишайте слідів, а ще відпирайтесь до останнього, коли вас звинувачують у скоєному. Навіть якщо це справді ваша вина, але лише в тому випадку якщо жарт був дійсно нешкідливим та нікого не травмував (ні фізично, ні морально!). 

Причому повторюватись було неможна, адже хлопчакам захочеться обмінятись листами.

Також написала, що вони мають обов'язково повернутися додому на Йольські канікули — пропускати проведення ритуалів неможна, а в школі ніхто не дозволить їх провести. 

А ще мама дуже сумує за ними й дуже хоче обійняти своїх хлопчиків. 

Я вже запечатала восковою печаткою конверти з листами та наклала на самі листи декілька захисних заклять, коли переді мною з'явився дуже схвильований Агат.

— Пані, біля воріт дивна жінка. Вона вимагає зустрічі з вами, — злегка тремтячим голосом вимовив домовик.

— Дивна жінка? — Здивовано перепитала я й уточнила, — чим же вона дивна?