Справи особисті, сімейні, сусідські, альянси-ордени

Минув рік від дня нашого з Верноном весілля, і за цей час відбулося чимало примітних подій.

Почати варто з того, що після весілля ми вирішили жити у Поттер-менорі.

Перебування у місці зі стабільним магічним фоном позитивно позначається на розвитку магічного ядра у дітей.

А племіннику необхідно багато часу проводити в Родовому домі, поруч із Вівтарем та Джерелом магії Роду, підтримуючи своє ядро.

Та й чоловік якось помітив, що йому тут легше дихати, менше втомлюється і сил додається.

Через місяць проживання я сама зазначила, що чоловік став міцнішим і до нього повернувся здоровий рум'янець, а ще він жодної ночі не хропів, відколи ми живемо в менорі.

Дітям тут роздолля — величезні незасвоєні території.

Сам менор, в якому можна блукати годинами й натрапляти на ще необстежені кімнати.

Парк, у якому ельф-садівник висадив декоративний лабіринт із невисоких кущів.

По ньому також можна довго ходити у пошуках пригод.

У ньому є безліч розвилок і глухих кутів.

"Стіни" лабіринту заввишки півтора метра, що досить високо для дітей, але не дуже для дорослих.

За три метри від нього створено невисоке узвишшя та оглядовий майданчик на ньому, з нього добре видно, в якій частині лабіринту перебувають діти.

Ще в парку встановили різні гойдалки та турніки, тож хлопчакам ніколи нудьгувати.

Бідолашна Нана з ніг збилася намагаючись встежити за непосидами й вберегти їх від травм.

Що в Гаррі, що в Дадлі, вочевидь був талант знаходити пригоди на рівному місці й не докладати особливих зусиль до цього.

У будинку на Тисовій буваємо набігами, вірніше створюємо видимість, що в будинку живуть.

Вернон через дзеркальний портал проходить на Тисову, виганяє автомобіль із гаража та їде на роботу.

Я кручусь недовго біля клумб на галявині перед будинком, іноді ходимо з дітьми на дитячий майданчик чи магазин за продуктами.

Місис Фіг зі своїми нізлами пильнує.

Часто в крамницю, за кормом тваринам чи продуктами, повз наш дім прогулюється витягаючи шию і намагаючись вигледіти щось у наших вікнах.

Деколи нізли до оселі пробиралися, доки Ворон зілля своє не приніс і на ділянці не розбризкав, наказавши повторювати процедуру щотижня зі зсувом в один день і дві години. 

Тобто якщо перший раз був у четвер о шостій вечора, то наступного — у п'ятницю о восьмій вечора, потім у суботу о десятій і так далі.

Зілля має неприємний нізлам запах і викликає в них бажання триматися якомога далі від джерела ароматів, що подразнюють чутливі нюхові рецептори та шкодять їхньому тонкому нюху. 

А бувало, що стара в гості заходила і частування з собою несла: то пиріг із нирками, то з капустою прокислою, один із яблуками був.

Та найважливіше — їх же їсти неможливо, аж надто вони зіллями довіри й балакучості приправлені. 

Можна сказати, що зілля — основа її пирогів, замість борошна та начинки.

Жах!

І доводиться ж впускати, напувати чаєм і мило посміхатися вдаючи, що їм це кондитерське страхіття.

Старанно розкришуючи його ложкою по тарілці й непомітно зменшуючи кількість частування невербальним (у мене перстень-концентратор є, паличкою користуюся лише при свідках) Еванеско.

Кілька разів довелося показати їй Гаррі одягненого в старі речі Дадлі й навмисне грубо поводитися з ним.

Скаржитися "шановній" Фіг на нікчемну істоту, яка надто мала і до справи її не приставиш, щоб їжу і дах над головою відпрацьовувала. 

Начебто й не раді дармоїду, та подітися нікуди, не в притулок же його — рідну кров.

Стара роздувалася від зловтіхи й недобрим оком косилася на хлоп'я.

Не забувала нагадувати, що можна його в неї залишати у разі чого.

Йшла задоволена і радісна, надивившись на "скрутне" життя маленького хлопчика і наслухавшись моїх скарг про його непослух.

Ще б! Є що у звіті старому Павукові написати.

***

7 квітня 1983 року у Сіріуса та Ремуса Блек народився син, якому сьогодні виповнилося 4 місяці та 15 днів. Хлопчика назвали Джейкоб Проціон Блек.

За словами Вальбурги, Джейк — копія Джеймса в дитинстві: таке саме чорне, безладно лежаче волосся і карі очі, овал обличчя та посмішка.

Сіріус розповідав, що кілька разів помічав серйозний і занадто дорослий, розуміючий погляд у дитини, не властивий немовлятам.