Ритуал Поховання

Блеки прибули за п'ятнадцять хвилин до ритуалу, прихопивши з собою крім Белли та Нарсі, ще й Андромеду. Яка буквально напросилася, наголошуючи на тому, що вони були родичами й вона має право попрощатися з кузеном.

* * *

Сама Андромеда більше не мала відношення до Роду Блек. Її справді відсікли від Роду і ритуалом випалили з неї кров і магію Блеків.

Тепер вона — Андромеда Тонкс, чистокровна в першому поколінні, втративша в силі приблизно на дві третини.

Відреклися від неї не за шлюб із магглонародженим, як про це повсюди кричить Тед, її чоловік. А тому, що Андромеда зрадила Рід і опосередковано стала винуватицею смерті Альфарда Блека.

Річ у тім, що вона вже була заручена і заручини були магічні.

У разі одностороннього розриву, без погодження з другою стороною, відкат падає не тільки на того, хто порушив магічний договір і клятву, а й на Главу Роду та Рід загалом. Такі заручини можна розірвати за згодою сторін або сплативши віру, заздалегідь обумовлену в договорі, у цьому випадку відкату не буде.

Андромеда ж таємно уклала Повний Магічний шлюб із Тедом, не розірвавши попередніх заручин і провівши ритуал для спрямування свого відкату на Рід.

Поллукс Блек, який був тоді Главою Роду, не був готовий до такого потужного і несподіваного відкату, який зненацька спіткав його, не просто за розрив заручин, а за магічні пути шлюбу з іншим, не зазначеним у договорі магом. Додався і відкат невірної нареченої, яка підставила власний Рід, який став останньою краплею.

Поллукс був сильним і вмілим магом, але вже немолодим. Він не впорався з утриманням відкатів, і вони вдарили по всіх членах Роду.

Одержавши сильний, негативний удар магії відкату, Блеки на недовгий час впали у стан магічної коми.

Оговталися не скоро, знадобилося понад рік ритуалів і підношень Магії, а також виплати віри Роду колишнього нареченого, щоб відновити сили та здоров'я на колишній рівень.

Альфард відновитися не зміг — підкошене, отриманим у молодості темним прокляттям, здоров'я не впоралося із навантаженням. Він помер через пів року після витівки Андромеди, так і не прийшовши до тями.

Поллукс, який зумів під кінець вивести Рід з-під відкату, був паралізований і втратив магію, ставши не набагато сильнішим за сквиба.

Чому і за що Андромеда так обійшлася зі своєю сім'єю і Родом, осмисленої відповіді вони не отримали.

"Ви б не дозволили!"

"Ви — Темні, не бажаю мати з вами нічого спільного."

"Директор Дамблдор сказав, що нічого страшного не трапиться. Так що брешете ви все."

Зате бодай з'ясували, хто їй мізки промив, тільки от довести це неможливо. Наразі!

Главою Роду став Оріон Блек, що непохитною рукою відрізав племінницю-зрадницю від Роду.

Коли дізналися, що у Німфадори Ембер Тонкс, з'явилися здібності до метаморфізму, а трапилося це півтора року тому, дівчинку забрали у батьків і, удочеривши, ввели до Роду за всіма правилами. 

Цей Родовий Дар не виявлявся вже понад сторіччя.

Тепер вона мала ім'я — Адара Вайолет Блек і була четвертою (якщо враховувати Андромеду) дочкою Сігнуса та Друелли Блек.

На диво, молоді батьки й не думали чинити опір чи намагатися повернути доньку. Навіть попри те, що місис Тонкс більше не може мати дітей, відкат її все ж наздогнав, хоч і згодом.

Навпаки, зітхнули з полегшенням. Дитина не була бажаною і заважала їм насолоджуватися життям.

"Метаморфізм — це темний дар. Значить ця потвора теж темна. Нам вона не потрібна, ми Світлі. Робіть з нею що хочете."

Ось і все, що сказав Тед, його дружина мовчала і навіть не дивилася на дитину.

Я ж провела необхідні підготовчі й очисні ритуали та була готова до проведення ритуалу Поховання.

Ритуал, який проводитиметься, був переписаний для мене Джеймсом.

Його особливість у цьому, що він проводиться відпущення тіла, але не душі. 

І був розроблений спеціально для тих, хто пройшов ритуал Переродження.

Зібралися всі, вже переодягнені в ритуальний одяг і босі, перед дверима Усипальниці.

Одяг відрізнявся.

У жінок це були довгі сукні-сорочки, з розрізами з боків від коліна.

Тканина була грубою, саморобною — кропив'яною, лляною або конопляною — з рунною вишивкою по подолу, розрізам, горловині та манжетам.

У чоловіків же були штани та туніки, з тих самих тканин і з вишивкою по подолу, манжетам та горловині туніки, і по поясу та низу штанин.

Амулетів та прикрас ні на кому не було, за винятком каблучок Глави та Леді Роду та моєї каблучки Берегині, концентратор теж залишила.

Переконавшись, що все і всі готово, відчинила двері й першою пройшла до Усипальниці. За мною увійшли решта.