День народження — чудовий день, сповнений чарівництва

Час невпинно летів уперед.

Відзначили Йоль, з прикрашеною ялиною та подарунками під нею.

З Йольським поліном, яке Вернон спалив у каміні.

З ситними стравами та гарячим глінтвейном.

З проведенням усіх необхідних ритуалів.

Закінчився грудень, забравши із собою 1980 рік.

Прийшов січень і приніс із собою напрочуд багато снігу.

Отак неспішно і підкрався день мого народження. У суботу сьомого січня мені виповнилося 23 роки.

Із самого ранку зайнялася підготовкою святкової вечері. Приїде Мардж, заглянути ненадовго Джим та Сірі.

А будинок і після можна буде прибрати чарами.

Готування це теж свого роду чаклунство — нарізати, накришити, подрібнити, збити, відбити, вимісити;

замаринувати, посолити, поперчити, додати спеції, цукор, корицю, ваніль;

поставити: на плиту — варитися, смажитися, тушкуватися;

у духовку — запікатися;

у холодильник — настоюватися та заморожуватися у морозильній камері.

А потім — дістати та розподілити: по тарілках, салатниках, блюдах, креманках.

Десерти та закуски в холодильник повернути.

Напої по графинах розлити й поставити в холодильник.

Все, можна видихнути.

Сервіруватиму стіл за пів години до вечері. І це теж невелике диво.

А тепер за прибирання!

Будинок прибрала та прикрасила, стіл накрила, Вернон очистив від снігу доріжку до будинку.

Причепурилася сама, зав'язала чоловікові краватку і поправила комірець на сорочці, причепурила сина. 

І це свято? Та я так і в будній день не втомлююся, навіть коли тренування із Сіріусом.

Усе! Зібралися, Марджорі приїхала. З бульдогами.

Подарувала теплу шаль і конверт із грошима.

Забігли хлопці, привітали, віддали подарунки (потім подивлюся) та букети, перепросили та втекли (у них якийсь експеримент).

Подзвонила Лілі, привітала. Уточнила чи були хлопці. Ще раз привітала. Похвалилася, що у Гаррі зубик виліз, ой, два зубики. Знову привітала та попрощалася.

Час за стіл. Поїли, Вернон сказав тост, випили, знову поїли.

Бульдоги під столом воюють за шматочок яловичого стейка, що випадково впав.

Мардж похвалила їжу, сказала добре готую, смачно. Випили за це.

Чоловік не хвалив, рота було зайнято. Він насолоджувався найніжнішим філе лосося.

Пси вибралися з-під столу і почали носитися по кімнаті, успішно ігноруючи невдоволення господині та вносячи елемент хаосу цього надміру ідеального вечора.

Через три години сестра Вернона відкланялася.

Бульдоги відбули не кланяючись.

Треба сказати Мардж, щоб краще їх виховувала.

Аж надто не ввічливі. Не вклонитися жінці при прощанні, що за моветон.

Ура! Геть незручні туфлі! І волосся розпустити. Краса-а-а.

Гарне свято вийшло.

Ось тепер і подарунки можна подивитися.

Так, від Лілі. Що тут у нас? Мантія, парадна, краса яка.

Синя переливається в чорний, на ніжно-сірій підкладці з глибоким капюшоном і золотою застібкою над грудьми.

І ще одна, також синя, але повсякденна з візерунком.

Обидві мантії зачаровані. Водо- і брудовідштовхуючі чари, чари цілісності, теплозберігаючі чари та ще парочка невизначених. Пізніше у сестрички спитаю.

На підкладці — захисні руни.

— Любий! Як тобі? — Закрутилася перед чоловіком у парадній мантії.

— Ти напрочуд гарна в цій мантії, кохана. Твоя сестра має гарний смак.

Від Джея.

Браслет. Ух ти, краса яка.

Не має двох однакових опалів. Цей чарівний браслет своєю дивовижною грою каменів зі світлом заворожує.

Широкий, крім опалів прикрашений і діамантами.

І сережки. Які милі. У вигляді срібних черепашок, панцир яких виготовлений з тих же опалів. У мого зятя однозначно талант.

Записка з описом: