Леді Вальбурга Блек

Залишок осені пронісся повз і зник, наостанок обдарувавши нас сильною зливою.

Непомітно настав грудень. Випав і, наступного ж дня розтанув, перший сніг.

Час летів швидко, ні на мить не притримуючи свого бігу.

Проносився повз у турботах про будинок і навчанні магічним премудростям під наглядом сестри та її чоловіка.

Звикаючи й тренуючись у новопридбаній здібності Морфа.

Ще додалися заняття з Сірі: дуелінг, бойова та захисна магія та фізична підготовка. Тричі на тиждень — субота, вівторок та четвер; з 10:00 до 13:00.

У ці дні до нас приїжджала Марджорі, щоб приглянути за Дадлі. А я вирушала до "Притулку Гриму", куди мала гостьовий допуск і могла переноситися самостійно.

Ось у четвер, коли ми відпочивали після тренувального бою, Сіріус мене і "порадував":

— Матінка хоче тебе бачити. — повідомив Блек. — У п'ятницю, себто завтра, до п'ятигодинного чаю. Ось порт-ключ. — Простяг він мені фігурку собаки.

Я оніміла. І завмерла, намагаючись відразу зрозуміти чим мені це загрожує. Те, що відмовлятися не можна, це зрозуміло — таким людям не відмовляють.

Що ж, завтра дізнаюся.

— Продовжимо. — Як ні в чому не бувало підскочив з місця цей... Блек.

Повернувшись додому, насамперед подякувала Мардж, за те що допомагає нам і попросила приїхати завтра.

Мардж запевнила, що завжди до наших послуг і ми можемо на неї розраховувати. Після цього поїхала додому на викликаному мною таксі.

Подзвонила чоловікові, сказати, що я вже вдома, зі мною все гаразд, Мардж поїхала, але обіцяла повернутися.

Розповіла, що завтра мене чекає на чай леді Блек і так: "я вже домовилася з твоєю сестрою, Верні, вона буде рада посидіти з племінником. Ні, тобі не варто приїжджати раніше, я зараз зв'яжуся з Лілс і вона мені допоможе."

Зв'язалася з сестрою і наскаржилася на паршивця Блека: "Не міг раніше попередити чи що?! Судячи з нахабно усміхненої пики твого чоловіка вони знали все ще тиждень тому. Я нічого не встигну, що робити-то?"

І в такому дусі ще пів години. Виговорилася.

Після чого сестричка влаштувала експрес тест на тему: "Ти гість у будинку Найдревнішого та Благороднішого? Як не зганьбитися: докладні інструкції."

Ми повторили: правила етикету, правила поведінки за столом, ще якісь дуже важливі та необхідні правила.

"Мерлін, мій мозок перевантажений. Мені потрібен відпочинок."

Потренували вітальний та прощальний кніксен.

"Це ще гірше за тренування з Блеком. Яке щастя, що я не аристократка."

Повторили всі разом. У потрібній черговості. По третьому колу.

І я радісно видихнула — відпочинок. Ага, розмріялася...

— А тепер треба підібрати вбрання та прикраси. — Лілі задоволено потирала руки. — Неси мене до шафи, сукню вибиратимемо.

— Гаразд, — зітхнувши підкорилася я, — а якщо я не маю відповідної сукні?

— О, нічого страшного, — з якимсь нездоровим ентузіазмом відгукнулася Ліл, — поїдемо магазинами. У крайньому разі підберемо в моєму гардеробі.

Через дві години вертіння перед дзеркалом, перемірявши всі свої вбрання, відповідну нагоді сукню було підібрано. Темно-зелене, з мереживними вставками по плечах і подолу, прийнятної довжини. А до неї й туфлі одразу стояли: сріблясті, із загостреним "носом" і на тонкій шпильці. І сумочка.

Прикраси будуть зі срібла зі смарагдами. Джеймс вже побіг робити, захисні амулети повинні мати одного господаря, саме тому: "я зараз, швидко все тобі зроблю, не турбуйся".

На цьому й попрощалися, домовившись зв'язатися ввечері — уроки ніхто не скасовував.

Вирішивши відкласти всі турботи, я зайнялася сином.

У свої п'ять місяців Дадлі вже впізнає: маму, тата і тітку Мардж.

Усміхається, варто на нього глянути й тягне ручки, просячи взяти його на руки.

Кумедно підтягується на ручках і відштовхуючись ніжками намагається трохи передвинутись вперед.

А вже якщо перенести його з манежика ближче до себе на диван, то варто пильніше за ним доглядати, тому що він навчився жваво перевертатися зі спини на животик.

Впевнено тримати голівку він почав наприкінці серпня. І з того часу в періоди неспання невпинно нею крутить, дізнаючись навколишній світ, а ще все пробує на смак і на дотик.

Трохи погравши з сином, погодувала його і поклала спати.

Час готувати вечерю. Мабуть, сьогодні буде фіш-енд-чіпс із соусом тартар, салат "Стілтон" та брауні. Давненько я свого чоловіка солодким не балувала.

Дістаючи брауні з духовки, почула стукіт у вікно.

Виглянула і побачила сову. Впустивши її в будинок, відв'язала посилку і нагодувала птаха.

У скриньці були прикраси та записка з описом.

"Сережки — від легиліменції; кольє — щит Протего, витримає 5 - 7 атак; каблучка — розпізнавач отрут і добавок (зілля і маглівських); браслет — з "кишенею", там аптечка, просто про всяк випадок. Дж. К. П."

Кольє було чудовим: срібні квіточки із серединою-смарагдом і крапельками-діамантами на пелюстках.

Браслет: тонкий не з'єднаний обідок зі срібла, викладений по всьому колу діамантами та закінчується листочком зі смарагдів.

Сережки-гвоздики та каблучка — срібний обідок з одним камінчиком смарагдом, на їхньому тлі виглядали непомітно.