Глава 5

Глава 5

Коли ми зайшли в середину квартири я змогла видихнути... У мене нарешті з'явилася можливість поділитися своїми думками, своїми емоціями. Розповісти все, що трапилось у мене за цей злощасний день. 

Про підступність та зраду чоловіка, про те як мене практично виставили за поріг квартири, яку два роки вважала своїм домом. Про той табун емоцій, що розважався по моєму тілу. 

Залишивши сумки в прихожій, Міла розуміючим поглядом супроводила мене в кімнату та присіла поруч на мягкому диванчику. 

Ще не вимовивши ні слова, я знала, що сестра підтримає мене у всьому. І це додавало мені сили описати Мілі свою ситуацію в деталях. 

З кожною хвилиною від почутого її зіниці розширювались. Вираз обличчя виказував одночасно здивування та обурення. 

— Завжди такий уважний та турботливий. Як він міг так вчинити? - Міла говорила наче сама до себе, - Може ти перебільшуєш? Може Роман невдало висловився? 

-Свої слова він підкріпив діями. Я розминулась з ним та його коханкою біля ліфта! - прогарчала у відповідь сестрі. Я не хотіла підвищувати голос, але вміст адреналіну в крові добрався до максимальної позначки і мене понесло...

-А ще мій любий чоловік не упустив можливості принизити мене ще більше. На прощання він заявив, що зробить моє життя нестерпним, якщо я не звільнюсь з роботи... І саме найгірше в тому, що я йому вірю. В його очах було стільки злоби та нахабства, що було зрозуміло і без слів, що його не хвилює моя доля в подальшому, лиш би його життя було комфортним. 

-Мерзотник! - прошипіла вона крізь зуби після секундного мовчання, - Нам потрібно випити! 

Міла різко встала та попрямувала до кухні, звідти повернулася із двома келихами та пляшкою вина.

Коли келихи були наповнені, вона всунула мені в руку мій напій, а свій залпом випила. Я послідувала її прикладу і здивувалася наскільки легко моє тіло прийняло випите. 

-Отже, зробимо так... - продовжила сестра, - Марк у відряджені буде цілий тиждень. За цей час ти поживеш тут і знайдеш іншу роботу. Ти головне не хвилюйся. Все у тебе налагодиться. А твій козел ще лікті кусатиме, - вона знову відлила червоного напою в келихи та перевела погляд на мене, - а сьогодні тобі потрібно розслабитися та відпочити...