Пісня чарівного Єдинорога

Розділ 33.

Пісня чарівного Єдинорога

Якось поні-гупі були у Лу, і вона читала їм книжку про чарівного єдинорога. — Ця історія про чарівного єдинорога, який вмів диригувати, — сказала Лу. — Хочете почути казку про єдинорога? — спитала Твайлайт. Ми відповіли, що дуже хочемо! — Чудово! — мовила Твайлайт, і Лу почала читати.

— Давним-давно в одному лісі жили різні звірі, які любили співати пісні, — читала Лу. — Але вони не знали, як співати разом. Та якось у ліс прилетів чарівний єдиноріг, який умів диригувати. Коли він направляв свій ріг на мавпочок, ті починали співати. Потім опускав ріг нижче, на зайчиків, і вони теж починали співати. Завдяки цьому чарівному рогу всі тварини могли співати в унісон. Але якось у ліс прийшла зла Королева. Їй стало заздрісно, і вона вирішила все припинити. Вона взяла чарівне дзеркало й наклала закляття на єдинорога — і той перетворився на кам'яну статую.

— Бідолашний єдиноріг! — мовила Флаттершай. — А Королева раділа й танцювала, — далі читала Лу. — Єдиний спосіб зняти закляття — зробити так, щоб усі тварини заспівали разом. Але звірі не могли співати самі, їм потрібен був диригент.

— Твайлайт, ти зможеш здиригувати тваринам, щоб вони заспівали разом! — вигукнула Раріті. — Але тобі треба поспішати! — додала Лу. — Треба здиригувати до того, як з диво-дерева опаде все листя. Якщо впаде останній листок, єдиноріг назавжди залишиться статуєю! — Я зможу! Я здиригую звірям і врятую єдинорога, поки не пізно! — мовила Твайлайт.

Дівчата вимовили заклинання й потрапили просто в казку.

— Нам треба знайти тварин, вони підкажуть шлях до єдинорога! — сказала Епплджек. — Подивіться, там страус! — вигукнула Пінкі Пай. — Здрастуй, страусе! — привіталася Твайлайт. — Я тут, щоб зняти закляття з єдинорога. Якою дорогою нам іти?

Страус показав на музичну дорогу, яка вела просто до єдинорога. — До зустрічі з єдинорогом! — попрощалися поні.

Поні-гупі та Лу пішли музичною дорогою. Та раптом почувся зловісний сміх Королеви. — Де зла Королева? — спитала Твайлайт. — А, ось вона! — О ні, вона використала чарівне дзеркало й створила лева! — закричала Раріті.

Лев почав швидко наближатися, це був лев Ачелерандо! — Не хвилюйтеся, я використаю свій ріг, щоб зменшити його швидкість! — сказала Твайлайт. — Але мені потрібна ваша допомога! Машіть руками все повільніше — Рітардандо! А тепер ще повільніше — Рітардандо!

Лев почав бігти повільніше, але все одно наближався. — Машіть руками ще повільніше! Ще повільніше, Рітардандо!

— У тебе вийшло, Твайлайт! — пошепки сказала Пінкі Пай. — Ти перетворила лева Ачелерандо на лева Рітардандо! — зраділа Райдуга Деш. — Дивіться, лев рухався так повільно, що заснув! — посміхнулася Лу. — На добраніч, леве! — тихо мовила Раріті.

Дівчата вирушили далі. — Я щось бачу! — вигукнула Райдуга Деш. — Бачу єдинорога! Але він не може рухатися, він усе ще статуя! — Ми маємо квапитися, щоб Твайлайт встигла здиригувати тваринам! — мовила Епплджек. — Уперед! — вигукнула Твайлайт.

Вони швидко побігли музичною дорогою, але зла Королева знову направила своє дзеркало, і дорога розгалузилася на три різні шляхи.

— Тепер ми не знаємо, яка дорога веде до єдинорога! — засмутилася Флаттершай. — Дивіться, це ж мавпеня! — помітила Флаттершай. — Мавпенятко, ти знаєш, якою дорогою нам іти? — спитала Епплджек. — Нам потрібна дорога, яка грає Пісню Єдинорога, — пояснила Твайлайт.

Мавпеня показало, як звучить Пісня Єдинорога. Вона складалася з 11 нот.

На першій дорозі було 15 нот, і звучала вона по-іншому. — Ця дорога нам не підходить! — сказала Епплджек. На другій дорозі було 13 нот. — І ця не та! — мовила Епплджек. А на третій дорозі було саме 11 нот, і лунала справжня Пісня Єдинорога!

— Дякуємо, мавпенятко! — сказала Твайлайт, і дівчата побігли третьою дорогою.

Райдуга Деш глянула на дерево: — Подивіться, на дереві лишилося зовсім мало листя! Кажіть швидше: Run Fast! (Біжи швидко!) — Run Fast! — вигукнули всі разом і помчали щодуху.

Коли вони прибігли, на дереві залишався лише один останній листок! Тварини вже зібралися довкола.

— Я зможу! — вигукнула Твайлайт. — Беріть свої диригентські палички й машіть ними вперед-назад угорі перед мавпочками!

Мавпи почали співати. — Тепер опустіть палички нижче, до зайчиків! Тепер праворуч — на страусів! А тепер диригуємо всім разом!

Музика залунала на увесь ліс, і кам'яна статуя розсипалася — чарівний єдиноріг знову ожив!

— Ти врятувала єдинорога якраз вчасно! — зраділа Епплджек.

Раптом з'явилася зла Королева й випустила магічний промінь. Але Райдуга Деш спритно відбила його своїм щитом назад, і Королева опинилася запечатаною в чарівній бульбашці.

Єдиноріг лагідно поговорив із Королевою. Вона попросила вибачення й зізналася, що просто теж хотіла співати разом з усіма. Єдиноріг посміхнувся, здиригував і для неї, і Королева заспівала чудовим голосом.

Завдання було виконано! На знак подяки єдиноріг вручив їм синьо-фіолетово-малинову перлину Магії.

— Нам залишилося знайти ще три перлини, і ми зможемо зібрати Камінь Дружби! — вигукнула Твайлайт.

Лу та поні-гупі повернулися до свого світу, знову стали русалками й попливли додому. А наприкінці Раріті видула з води красиву повітряну бульбашку у формі музичної ноти.