Гість на Різдво
Пролог
Тихо.
На ґанку — нікого.
Жодного натяку на присутність людини. Живої людини. Милі сріблясті пластівці снігу вкривають подвір’я будинків. Чую гомін з вікон сусідів — у всіх повно гостей на Святвечір.
Я дивлюся вниз з вікна, озираюся праворуч-ліворуч, щоб переконатися, що за мною ніхто не спостерігає. Що ніхто мене не помітив. На щастя, на вулиці жодної людини. Жодної живої людини.
Не гаючи ані секунди, зачиняю вікно. Шкіру на обличчі коле від різкого перепаду температур. Прямую на кухню. Дідько… певно, куриця в духовці вже перетворилася на чорну цеглину. Перед тим як торкатися їжі, я похапцем мию руки в раковині. Гаряча вода обпікає долоні — й багряно-червона рідина з моїх рук стікає у злив. Ось, майже чисті.
Моє серце падає каменем, коли чую кроки на сходах. Я замираю.
Скрип.
Ще один.
Хтось спускається сходами.
— Що це за запах? Щось згоріло? — чую голос близько.
Не можу думати про згорілу курицю, коли на ґанку зараз сніг вкриває мертве тіло. Мені довелося вбити людину на Святвечір.
І я не шкодую про це.
Мені завжди казали, що я роблю чудові різдвяні сюрпризи.
#478 в Детектив/Трилер
#140 в Трилер
#816 в Сучасна проза
Відредаговано: 19.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
