Гість

Гість

Одного дня лісом тягли труп. 
Ви не подумайте, його вбили не просто так із забаганки чи бажання позбавити когось життя. Його вбили з найщирішими у світі намірами: зробити подарунок декому дуже важливому. 
За певний час подарунок було дотягнуто до місця зустрічі, де вже була влаштована потрібна атмосфера: накритий стіл, розставлені свічки. 
"Стіл" являв собою величезний камінь, завчасно розписаний потрібними візерунками. 
Подарунок було покладено на стіл. Запалено свічки. 
Лишилось підібрати потрібні слова для дорогоцінного гостя. Але це було зовсім не складно. Все ж, на жаль чи на щастя, таким важливим цей гість був не для однієї людини, тож усі слова вже давно були написані, а згодом і надруковані. 
Та все ж промовити їх уголос виявилося складно. Напевне, так з усіма важливими словами в житті. 
За пару довгих хвилин страх та збентеження поборено і було промовлено слова. 
Тепер залишилося лише одне – чекати. Чекати й сподіватися, що хтось такий прекрасний і бажаний все ж зверне увагу на когось такого як ти. 
Від очікування ставало важко на душі. Яка поки що, на диво, залишалась у тілі. 
І от настав момент істини. 
Свічки вмить згасли. 
Подарунок було прийнято. 
Дорогоцінний гість прийшов. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше