Увечері в одному з домів маленького містечка жила невелика родина з дорослої дівчини та її маленької племінниці. Кімната дівчинки заповнена яскравими шпалерами та світлими меблями, а усюди розміщені м’які іграшки різних персонажів. Одні іграшки були гладкі, другі – волохаті, а треті створені з гобелену. Дівчинка лежала в ліжку та слухала свою тітку, яка нахилилася над племінницею. Вона розповідала відому казку про Снігову королеву:
Тітка Фані заспівала тихесенько слова колискової пісні, а Діана з усмішкою слухала її та очі поступово закривалися. Коли дівчинка заснула, тітка поглянула біля племінниці на величезну м’яку іграшку білого пухнастого ведмедя, і він поворухнувся. Він нахилився до дівчини, великою лапою огорнув сплячу красунечку, а очі-намистинки блиснули таємничою іскрою. Тітка Фані посміхнулася, встала і вимкнула світло в кімнаті.
За вікном цієї кімнати спостерігав на вулиці один молодий чоловік, який завжди приходив щовечора до них послухати казки та колискові пісні. А цього вечора він дістав свій прозорий пензель, замалював на вікні хитромудрі візерунки, які перетворювалися на іній. Таємничий юнак розвернувся і луснув чоботом на осінню калюжу та стрибнув дуже високо через дах будинку. Від такого удару калюжа вкрилася товстим шаром криги.
Цей чоловік знав цю родину, а особливо цю молоду жінку, про яку хоче незабаром розповісти своїй сім’ї.
#4157 в Фентезі
#1018 в Міське фентезі
#8194 в Любовні романи
#3165 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 07.12.2022