3 розділ

У зал зайшла Вільда із Ребекою. Усі обернулися в їхню сторону і затамували дихання. Чи то із заздрості чи то з краси вони пильно роздивлялися іхні наряди, а особливо наряд Вільди. І ось почала грати інша пісня і всі одразу почали танцювати ніби і небачили дівчат. 

Вільді і Ребека пройшли до бенкетного стола. Біля стола стояли троє дівчат, які вважали себе найголовнішими(ну як і у кожній школі є такі люди). Ребека наливала собі пунш і до стола підійшла одна дуже на вид скромна дівчина. Вона була одіта  в костюм вампіра, але трохи інакшого ніж Ребека.

-О дивіться, чупакабра на бал прийшла!-засміялась одна із трьох подруг.-Гей, і чому ж ти тут? Ти ж напевно маєш бути у курятнику. Всі дівчата голосно засміялись.

-Слухай ти, кудряве опудало. Не чіплявся до неї, або пожалієш!-промовила Вільда.

-Ой, і що ж ти мені зробиш?

-Поки я культурно попрошу, але потім більше говорити не стану.

-Так, перестаньте.-вигукнув Адам.-Якщо ви хочете влаштувати бійку то ідіть на двір.

-Пфф, навіть не думала.-сказала стерва із трійки і вилила пунш із стакану на плаття скромної дівчини.-Ой вибач.

-Якого чорта!-вигукнула Вільда.-Так пішли, потрібно все це відмити.

Ребека, Вільда і незнайома вампірша пішли у ванну кімнату, яка знаходилася на другому поверсі замку.

-Як тебе звати?-відмиваючи сукню спитала Вільді.

-Кларк. Дякую, що заступилася за мене.

-Ну від таких стерв потрібно триматись подалі, але разом. Це Ребека. Ми з нею на другому курсі вже, але я новенька в цій школі.

-А звідки ти приїхала?-спитала Кларк.

-Я тут і жила, але вчилась вдома бо в мене були деякі проблеми із здоров'ям. Звісно, я вже як 5 років здорова, але мене батьки не хотіли віддавати у школу. І так як мені вже 17 і я вчуся як на 18, мене відпустили до школи. 

-Ого, а я і не знала.-промовила Ребека.

-І як тобі у нас в школі?

-Ну веселіше ніж вдома.

Всі почали сміятись і тут раптом на телефон Вільди прийшло повідомлення.

-Дівчата, дивіться що мені написали. "Вільда бери своїх подруг і приходь у червону кімнату, ми вас будемо чекати.".

-А це від кого?-спитала Ребека.

-Від невідомого номера.

-То що підемо?-сказала Кларк.

-Так звісно, це ж червона кімната для VIP-персон.-промовила Ребека.

Вільді нелишалося вибору і вони пішли у так звану Червону кімнату, яка була на 10 поверсі. Уявіть собі на самій верхівці замку у якому немає ліфту, а лиш закручені сходинки. Ішли вони приблизно 5 хвилин і це в бальних платтях. 

Стоячи перед дверима в Червону кімнату дівчата трохи занепокоїлися і не даремно. Відкривши двері вони побачили багатьох хлопців і дівчат, які сиділи у колі і грали в БУТИЛОЧКУ. 

-О, дівчата, нарешті ви прийшли.-вигукнув Кріс. -Сідайте, будете грати разом із нами.

Дівчата сіли і почали роздивлятися обличчя гравців. Там вони розгледіли трьох стерв, незнайомих людей і Адама. Вільда спершу захотіла піти, але Ребека її зупинила.

І Кріс перший крутив. Йому випало на Адама.

-Я вибираю дію.-впевнено промовив Адам.

-Так, і що ж тобі загадати? Емм... Випий цю бутилку вина.-він протягнув йому бутилку червоного вина, яка була майже повна. 

Через хвилину бутилка була пуста, як йому вдалося випити всю ніхто не знав. Та гра продовжилася.

У Адама випало не на Вільді, ну як у серіалах, а на Ребеку. 

-Я вибираю дію.- промовила вона.

-Так... Поцілуй мене.-сказав Адам.

В цей час думки Вільді були такими "Якого чорта. Ні мені всерівно. Потрібно зупинити їх, але тоді всі подумають що мені подобається Адам. Але він мені не подобається."

І ось вони цілуються. Адам подивився на Вільді, ніби, хотів побачити її реакцію. Далі крутила Ребека і їй випало на Мортіна. Вільда тихо шепнула їй на вушко "Хай поцілує мене".

-Я вибираю дію.-сказав Мортіна.

-Поцілуй Вільду.

Тут Мал бути поцілунок, як Адам закричав.

-Ні, Вільдо. Ти небудеш з ним цілуватись.

-Слухай, Адаме, я поцілуюсь з ним і ти мені ніхто щоб казати, що робити і як робити.

І вона пристрасно поцілувала Мортіна. Адам спокійно сів на своє місце "Ну якщо ти так, то я з тобою також буду". Він думав про це розуміючи, що він навіть недруг Вільді і йому було всерівно.

Після цього поцілунку Вільда, Ребека і Кларк поїхали по домах. Ну так здавалося їм. Насправді вони поїхали до ближайшого магазину і купили там 3 пляшок вина. Після того, як вони допили останню пляшку на таксі поїхали вже по домах. 

Вільда зайшла п'яна додому. Вже всі спали. Їй було достатньо сил тільки для того щоб дійти до своєї кімнати. Зайшовши вона лягла на ліжко і в кімнату зайшов Андре.

-Ти де була, ще і така п'яна?-занепокояно промовив Андре.

-Ми з подругами веселились.

-Слухай давай вже лягай спати. Завтра в школу ти про це не подумала?

-Та пофіг.

-Я вже піду.

-Ні, ляж біля мене, мені так легше буде.

-Добре, але ти розкажи, що ж було на тій вечірці?

-Та ми там трохи побули. Бо розумієш нас запросили грати в бутилочку і я мала поцілуватися із хлопцем, але один телепень подумав що Я його власність. Ну він не хотів щоб я цілувалася із його другом. А потім після того, як я поцілувалась з Мортіном ми з Ребекою і Кларк пішли і напились.

-Ого, ну в тебе був веселий вечір. Ти вже спиш?

Вільда вже заснула і Андре пішов у свою кімнату. 

Настав ранок. Вільда ледь встала з ліжка, але їй потрібно було збиратися до школи. І тут їй прийшло повідомлення. Вільда швидко зіьралась, сіла у авто і поїхала. У повідомленні було написано...