Втілення бажання

Можливості радували мене. На недовгий час я міг стати схожим на людину і, також залишаючись невидимою, легко міг рухати предмети, ставити підніжки та робити інші речі, що раніше не викликали в мене захоплення так, як зараз. Адже весело когось штовхнути і спостерігати, як лякається людина, якщо поряд не бачить нікого і не розуміє, хто її штовхнув.
Награвшись вдосталь із людьми, я перейшов до своєї мети. Перебуваючи в ефірному тілі, я навідався  до будинку хлопця, вивчив його манери, стиль, що любить, а що ні; і почав діяти поступово, все більше і більше часу проводячи з моєї улюбленої Сон - нехай вона думає, що я - це він, адже ми схожі як дві краплі води.
Ось і зараз, підлаштувавши йому підступи на роботі для того, щоб він спізнився. Я прийшов замість нього раніше і замовив те, що я люблю, але не може їсти він — молюски. Я зустрів Сон, яка прийшла вчасно, ніжно поцілував її і навіть встиг трохи поговорити з нею. Помітивши, що Майкл входить у ресторан, я зрозумів, що треба зникнути, щоб Сон не зрозуміла, що нас двоє. Нехай починає думати, що її хлопець хворий  шизофренік.
Я стояв трохи подалі і ледве стримував сміх, коли бачив його реакцію на все, що відбувалося; але не поспішай заспокоювати себе тим, що ти втомився - все тільки почалося.
Життя мого двійника стало схожим на пекло, як і в особистому житті, так і на роботі. Мені не становило великої праці давати безглузді вказівки від його імені, це навіть бавило.

— Що це? — Майкл був здивований, коли, зайшовши в окрему невелику VIP залу в ресторані, знайшов яскраво прикрашену коробку.Сьогодні він вирішив зробити пропозицію Сон і дуже сподівався, що його розум не зіграє з ним злий жарт. Не підозрюючи, що це не розум, а хтось інший грає з ним.
— Це ж ви замовили і сказали залишити тут як сюрприз для молодої пані, — адміністратор ресторану був здивований, адже він ще півгодини тому розмовляв із цим молодим чоловіком і саме на його наказ сюди вкотили цю коробку.
— Хіба? Ви впевнені, що говорили саме зі мною?
— Містере Майкле, я працюю в цій індустрії тривалий час і ще жодного разу не сплутав і жодного клієнта, і жодної страви, яку вони замовляють.
— Вибачте. Це, мабуть, на нервах переживаю.
— Я вас розумію і думаю, що все пройде добре, - отримавши підбадьорливі слова, я присів на стілець чекаючи Сон, оглядаючи в руках коробочку з червоного оксамиту. Стрілки годинника тихо переміщались, плавно підходячи до потрібного часу.

СонЧі прийшла вчасно і, як і завжди, вона була прекрасна: тканина сукні, добре підкреслювала її фігуру, а волосся ідеально укладене і відкриває погляд на тонку шию коханої.
— Майкле, щось сталося? — вона з цікавістю оглядала приміщення та затримала свій погляд на яскравій коробці.
— Дорога, - привертаючи увагу Чи, я став на коліно, збираючись зробити пропозицію, хоча самого роз'їдав інтерес того, що ж знаходиться в тій коробці, - Ти вийдеш за мене? — я простягнув відкриту коробочку, в якій красувалося золоте кільце з діамантом у шикарній золотій оправі у вигляді тонкої сітки. Сон впевнено простягла руку і відстовбурчила пальчик, даючи свою згоду.
Піднявшись з коліна, Майкл уклав в обійми Чі і накрив її губи ніжним поцілунком.
— Дорогий, а що ж у тій коробці?
— Давай подивимося, самому цікаво.
— То це не ти її доставив сюди?
— У тому й справа, всі кажуть, що це я. Сон, я цього не пам'ятаю.
— Ти втомився, і це погано позначається на здоров'ї. Якщо сам себе не збираєшся берегти, то мені доведеться зайнятися цим, — дівчина звільнилася з обіймів, пересуваючись до коробки. — Давай подивимося, що там це тобі допоможе згадати.
Погодившись з нею, я сміливо підійшов і допоміг їй відкрити коробку, але побачивши вміст, ми прийшли в легке здивування.
На дні коробки лежало фото Майкла, перев'язане жалобними стрічками, а під ним невелика вирізка зі старої газети зі статтею про те, як хлопець, рятуючи дівчину, загинув під колесами автомобіля. У цій же нотатці було таке саме фото хлопця.

— Майкл, це жарт? Що це?