14.

Театр абсурду — занадто літературне визначення того, що іменується іспитом. Вірніше буде — психлікарня. А все так серйозно починалося: перша п'ятірка студентів, тремтіння колін і нервове тремтіння пальців при витягуванні квитків.

І суворий голос Тимофія про відведені за регламентом двадцять хвилин на підготовку. Втім, з тих пір, як нашого діловитого і вкрай суворого препода ОПД, в розкладі значиться як "основи підприємницької діяльності", мені довелося зустріти на зльоті стрітрейсерів – поваги до нього додалося, а страх знизився на пару градусів.

Знову дивлюся в квиток, але, на жаль, сьогодні до питань квитка у мене душа явно не лежить.  Загалом, не пощастило сьогодні Тимофію — доведеться йому споглядати мене ще разок. Думати не хочеться зовсім. Але тільки про квиток. Про інше ось думається прекрасно: в фарбах, з відчуттями дотиків на шкірі, з натовпом мурашок від раптового збудження і посмішкою. Абсолютно блаженної, що не сховалася від проникливого Тимофія.

— Грозовська, я так вважаю, ви вже готові відповідати, — краєм ока помічаю, як він неквапливо, навіть розслаблено, підходить ближче і простежує мій погляд, — раз вже милуєтеся місцевим пейзажем.

— Було б чим, — на автоматі відмахуюся і прикушую язика.

Повага повагою, але злити Тимофія – собі дорожче, навіть якщо тато входить в десятку найвпливовіших людей країни. Бо Тимофій — скотина принципова, хабарів не бере, тільки студентів змором. Його бояться і тихо ненавидять. Але оповідач він чудовий, як і водила. А ще його вважають геєм майже всі студентки факультету.

Ну як же — такий красень (коса сажень в плечах, чорне до плечей волосся, правильні риси обличчя, чуттєві губи і великі очі небесної синяви) і жодного разу не повівся на коротеньку спідничку, відвертий виріз і недвозначні натяки.

Втім, як подейкують, він і на прямі пропозиції реагував виключно незворушним поглядом і черговою перездачею горе-коханці. Однак це жодним чином не завадило моїй подрузі Пашці безнадійно втріскатися в це непробивне «диво», з яким якраз на вуличних гонках і познайомилася.

— Дійсно, краєвид, треба сказати, глибоко ... урбаністичний, — понуро простягає Тимофій.

І в цей момент відбувається відразу кілька речей: однокурсники вибухають сміхом, я в усі очі таращуся на широко усміхненого Тимофія, у кого-то дзвонить мобільник, а в аудиторію входить абсолютно незворушна Пашка.

Під здивованим поглядом Тимофія, завмерлого з  телефоном в руці (так ось, значить, у кого так рве струни старий добрий "AC/DC"), легким кроком на височенній шпильці вона разить наповал всіх хлопців аудиторії.

Та я сама в шоці (крім того, що вона нахабним чином вривається на іспит, де їй, яка не має до нашого універу ніякого відношення, робити взагалі нічого) і є від чого!

Модна коротка стрижка відкриває смагляве личко з легким макіяжем, у вухах – розсип срібла у вигляді сережок різної довжини, а тонка фігурка обтягнута чорним шовком сукні. Глуха, з довгим рукавом, трохи вище колін, вона — верх сексуальності, підкреслює всі достоїнства Пашки, чому-то так ретельно нею приховувані під рваними джинсами і косухой. Ну і, звичайно ж, на довершення образу вищезгадані шпильки, що вистукують «цок-цок» по паркету аудиторії.

І хард-рок їй шлейфом.