10.

Вже пізніше, коли за вікном запанувала темна міська ніч, яка ніколи не буває спокійною, а ми нарешті змогли перевести подих, я з посмішкою заглядаю в розтривожені, але променисті радістю руді очі і запевняю, що все чудово і мені абсолютно, ні крапельки не боляче, а добре так, як ніколи в житті не було.

І сміюся, зарившись обличчям в широкі груди, коли мій задоволений котяра притискає мене до себе.

На слові «мій» я підвисаю. Повторюю подумки, після — пошепки, катаючи на язиці і насолоджуючись від неймовірного кайфу, яке доставляє одне звучання цих простих трьох букв.

Ох, все-таки я збожеволіла. Так вляпатися за один вечір.

— Спровокувала, цукерочко моя, — посміюючись, каже Влад, погладжуючи мене по спині, попі, стегну, поки я виводжу кола на його грудях і покриваюся мурашками від невинної ласки, абсолютно безглуздо посміхаючись.

— Спровокувала. І мені зовсім не соромно. Я просто ... — зітхаю тихо, — дуже сильно тебе хочу, навіть зараз. Я що, збоченка? — піднімаю голову.

— Навіть якщо і так, то мене все влаштовує, — широко посміхається Влад і цілує в кінчик носа. — Але душ і вечерю ніхто не скасовував.

І ми вечеряємо, а потім знову цілуємось і знову це закінчується у горизонтальній площині. Знову і знову. І так усю ніч, перериваючись на їжу, душ і…Хоча душ за перерву не рахую, ні, тому що навіть там сама я не залишалась. Хоча спочатку Влад намагався укласти мене спати – я не дозволила. Я тут добралась до солодко, якщо так можна казати, і не бажала зупинятись. Втім, Влад не заперечував.

Але ранок настав невблаганно вчасно. І цього ранку мене очікував екзамен, який ніхто не планував скасовувати. І це саме сьогодні, у сонячну суботу, коли не хочеться нічого, тільки валятися в ліжечку під теплою ковдрою і безглуздо посміхатися, згадуючи минулу ніч.

Блаженно так згадувати, подумки погоджуючись з подругами, що те, що відбувалось цієї ночі – це круто. Навіть в самий перший раз. Хоча не дурна ж, розумію, що найчастіше все зовсім не так приємно одразу.

Виходить, мені пощастило. Біль хоч і був, але геть стерся під ніжними ласками Влада. Прикриваю очі, вигинаюся, трохи поморщившись - все тіло ниє, кожен м'яз. Але всередині, десь в сонячному сплетінні тепло так, як ніби розцвіло персональне сонце.

От би не вставати так хоча б до вечора.

Але будильник вперто нагадує про неминуче і змушує покинути свій розкішний притулок, куди мене заховав впертий Влад, який майже змусив мене спати.

Відключивши будильник і позіхаючи, плентаюся у ванну і встаю під душ.

Теплі краплі розслабляють, і в голову просочується крамольна думка забити на все і зателефонувати татові: нехай вирішить все без мене.

Але уявивши татову реакцію — він же моментально примчить з'ясовувати, в чому справа, — я різко включаю холодну воду. Скрикнувши від палюче крижаних струменів, стою до останнього, поки зуби не починають вибивати чечітку. І тільки тоді вибираюся з кабінки і розтираю шкіру. Висушую волосся, заплітаю у вільну косу. Недовго думаючи одягаю чорні панчохи, червону мереживну білизну, чорні шкіряні шорти, які ледь прикривають гумку панчіх, і червону шифонову блузку, під якою виразно видно мереживо – треба відповідати сьогоднішньому іспиту, а заодно і понервувати декого — і вирушаю на пошуки цього самого «декого». У мене за минулу добу накопичилося до нього багато питань.

Ох, як багато.

Низький оксамитовий голос приводить мене на кухню, на мою кухню, де чаклує карколомний чоловік з просто досконалим тілом. Чоловік, на якому з одягу тільки фартух. Він, з дерев'яною лопаткою в руці, співає слова моєї улюбленої пісні, рухає стегнами в такт ритму пісні, а я не можу відвести погляд від його широких плечей, засмаглої спини і чорної кішки, що розтягнулася на лівій лопатці.

Кішки, кішки, суцільні кішки. Але як же це до біса сексуально, аж в жар кидає. І тут він перехоплює сковороду, робить помах, млинець злітає в повітря, перевертається і приземляється точнісінько на пательню. А на столі вже красується гірка тоненьких млинчиків, салат і ще одна сковорода з чимось м'ясним.

— Очманіти, — видихаю, розуміючи, що мій словниковий запас за останню добу неабияк скоротився.

А жар вогняною лавою розтікається по тілу і розпеченою кулею наливається в животі, пульсує.

— Доброго ранку, Совушко, — не відволікаючись від плити, посміхається Влад.

А я розумію, що в цю хвилину мені абсолютно наплювати на все, крім цього чоловіка і пекучого бажання. І я забуваю, що кудись поспішаю, що так хотіла щось з'ясовувати.

До біса!

Шльопаю по прохолодному паркету кухні, обіймаю Влада зі спини, ковзнувши руками під фартух. Пальчиками проводжу по грудях.

Влад завмирає і, здається, перестає дихати. Він одним рухом вимикає плиту і різко розгортається, притиснувши мене до себе. І я повною мірою відчуваю його збудження. А його пальці вже стискають мене так міцно, що з губ злітає стогін. Я вигинаюся йому назустріч, голова йде обертом. А його губи вже ковзають по шиї вздовж пульсуючої жилки, злегка покусуючи. Іншою рукою він гладить мою спину, нижче, блукаючи вздовж паска шортів.

— І куди ж це ти вирядилася, цукерочко моя? — хрипко, обхопивши губами мочку вуха.